Красивий чоловік – це чоловік, який турбується, опікає і приділяє увагу. І зовнішній вигляд тут абсолютно не має значення.
Мені в житті і пощастило і не пощастило одночасно. Щастя моє в тому, що я щаслива бути мамою і бабусею, а нещасті криється у тому, що я ніколи не відчувала чоловічої підтримки і сильного плеча поруч.
Заміж я вийшла у вісімнадцять років за першого красеня в інституті. Єдине що в нього було то це його зовнішність. Він не був багатим, чи розумним. А пізніше, коли я була на п’ятому місяці вагітності і зовсім виявилося, що він у свої двадцять років страждає від алкоголізму. Дивно, бо за півроку я цього не помічала, чи просто не хотіла помічати.
У нас народилася донька. Чоловік дитиною зовсім не цікавився. Вдома бував рідко, а як і бував – то дуже п’яний і весь час спав, а тоді йшов і повертався таким же через кілька днів.
Моє життя у двадцять років нагадувало пекло. Я бавила нашу доньку, бавило його – алк0г оліка і ще й якимось чином працювала. Як зараз згадаю, то мене обирає паніка і страх.
Через кілька років, коли наша донька якраз мала йти до першого класу, — чоловіка з6ив автомобіль. Він йшов випи вший по дорозі, була ніч і стpашенна злива. Так ми й залишилися з дочкою двоє. Єдине за що я вдячна чоловіку – це те, що після його у нас залишилася його двокімнатна квартира.
Я вдруге заміж так і не вийшла, а просто перебуваю у громадянських стосунках із хорошим чоловіком.
Дочка два роки тому вийшла заміж за свого хлопця. Особливо красою він не відзначався, точніше – навпаки. Низького зросту, товстенький і в окулярах. Чесно кажучи, я його не долюблювала ніколи.
Я ж завжди мріяла, що в моєї дочки буде чоловік такий, наче з обкладинки журналу. Такий і гарний, і видний, з гарною тілобудовою, розумний і забезпечений.
Яка ж мама не мрія про найкраще для своїх дітей. От тільки поняття «найкраще» часто може суттєво відрізнятися чи не співпадати.
Так і в моєму випадку сталося. Коли ми прийшли на свято Миколая вгості до доньки і її чоловіка – я побачила у своєму негожому зятю – справжнього батька. Він був дуже турботливим і ніжним і до моєї доньки і до своєї дитини.
Мені аж дар мови відняло. В якусь секунду, я навіть розчулилася, що мій поме рший чоловік навіть хвилини за наше спільне життя не був таким. То ж краса – це зовсім не основне в життя , справжнє багатство – це душа і доброта.
І з того часу я собі твердо зарубала на носі, що «найкращий» — це далеко не ті дані і риси, які ми малюємо в своїй уяві. Справжній скарб – це внутрішній світ.
Зараз же я бачу в своєму зяті лише найкраще, він наче погарнішав для мене. І виріс в моїх очах колосально.
Я беззаперечно щаслива, що саме цей чоловік – обранець моєї дочки і батько моїх внуків. Здавалося б, що я завжди буду до нього ставитися не люб’язно. Але он як в житті буває. Навіть злі тещі інколи починають гордитися своїми зятями
