Немає сенсу й говорити, що в усьому винна я! ридає сестра мого друга, ховаючи розпухле обличчя в долонях. Я й уявити собі не могла, що таке може статися! Тепер я навіть не знаю, як жити далі. Я не розумію, як зберегти гідність і не осоромитися перед усіма.
Сестра мого друга вийшла заміж кілька років тому.
Після весілля вирішили, що молодята поживуть у матері чоловіка. У батьків чоловіка простора трикімнатна квартира на Позняках, і син у них єдиний.
Залишаю собі одну кімнату, а решта ваша, сказала свекруха, розкладаючи постіль у своїй кімнаті. Ми люди виховані, думаю, зможемо порозумітися й жити мирно.
Ми в будь-який момент можемо піти, заспокоював дружину чоловік, гладячи її по волоссю. Не бачу нічого поганого в тому, щоби спробувати жити під одним дахом з мамою. Якщо не складеться, завжди зможемо зняти квартиру
Та, як з’ясувалося, це було не так вже й просто. Співіснування ставало дедалі нестерпнішим. І невістка, і свекруха намагалися тримати себе в руках, але щоденні образи накопичувалися, і сварки вибухали дедалі частіше.
Ти ж казав, якщо не зможемо жити разом переїдемо! розплакалася дружина одного вечора.
Але чоловік тільки знизав плечима.
Це дрібниці, підсумувала свекруха, дивлячись зверхньо. Через таке немає сенсу валізи пакувати.
Минув рік, і дружина завагітніла. Народився здоровий хлопчик.
Саме тоді свекруха залишилася без роботи: її звільнили з бухгалтерії, бо, мовляв, передпенсійний вік і нікому не потрібна. Мама й невістка були змушені цілі дні сидіти ніс до носа виходити нікуди, подруги далеко, грошей обмаль. Атмосфера в домі згущалася з кожним днем.
Чоловік лишався єдиним годувальником і мотався по роботах, старанно уникаючи обговорень.
Зараз ми не можемо залишити маму одну, виправдовувався щоразу. В неї ні копійки за душею. Я не потягну і квартиру знімати, і мамі допомагати. От знайде роботу тоді переїдемо!
Проте терпець молодої жінки урвався. Вона зібрала речі, пакунок із дитячими речами й переїхала до своєї мами на Солом’янку. На прощання сказала чоловікові, що більше не повернеться в дім свекрухи. Якщо йому важлива сімя хай щось вигадує.
Вона була певна, що чоловік не зможе жити без них і захоче їх повернути. Але глибоко помилялася.
Минули вже три місяці, як вона живе з сином у мами, а чоловік навіть не намагався повернути її. Він живе з матірю, а з дружиною й дитиною спілкується хіба що по відео ввечері після роботи, а на вихідних інколи навідується до тещі.
Чоловік має увагу двох жінок одночасно, а бабуся тільки й рада опіці над сином, якого ображена мати лишила з нею. А про дитину дбати не його клопіт. Чоловік у виграші! А свекруха й досі у виграші, живе собі на втіху, бо нічого цінного не втратила.
Молода жінка від цієї ситуації не в захваті. Вона дуже любить свого чоловіка, хоча й розуміє, що він поводиться неправильно.
А на що ти розраховувала, коли йшла? питає чоловік, телефоном. Якщо захочеш повертайся.
Ймовірно, й дружина не готова залишати маму або знімати квартиру грошей обмаль, адже вона поки в декреті.
Невже це кінець родини?
Як ви вважаєте, чи залишилася у неї хоча б маленька надія повернутися в дім свекрухи й при цьому не втратити обличчя?
