**Зрада за весільним столом**
Ольга Миколаївна поспішно постукала у двері квартири сина та невістки. Її переповнював захват: хотіла показати світлини з розкішного весілля молодшої доньки, що відбулося минулих вихідних. Двері розчинилися, і на порозі з’явилася невістка Ярина. Її обличчя було похмурим, очі почервоніли від сліз. «О, це ви? Заходьте», — кинула вона холодно. Ольга Миколаївна миттєво відчула підступ. «Ярино, щось трапилося?» — обережно запитала вона, переступаючи поріг. «Трапилося! Ми з вашим сином невдовзі розлучимося!» — випалила Ярина, а в голосі затремтіла гіркота. «Як розлучимося? Чому?» — скрикнула свекруха, не вірячи вухам. «А ви й досі не знаєте, що накоїв ваш син?» — з отруйною насмішкою кинула Ярина. «Ні! Що він зробив?» — Ольга Миколаївна розгублено дивилася на невістку, відчуваючи, як серце стискається від жаху.
Два місяці тому в затишному містечку над Дніпром розгорівся сперечальний жар між Яриною та сестрою її чоловіка, Софією. «Весілля — це раз на все життя! Чому ви не хочете відсвяткувати його, як належить?» — обурювалася Софія, дізнавшись, що Ярина та її брат Денис вирішили обійтися без розкошного свята. «Мені здається, це марна витрата грошей. Краще вкласти їх у щось дійсно важливе», — спокійно відповіла Ярина. «Наприклад?» — прищурилася Софія, а в голосі зазвучала недовіра. «Накопичити на відпустку, машину або перший внесок за квартиру», — почала перераховувати Ярина. «Тобто гроші у вас є, але ви просто не хочете їх витрачати на весілля?» — здивувалася Софія. Ярина не відповіла прямо, але її мовчання говорило саме за себе.
Денис і Ярина обмежилися скромною реєстрацією у ЗАГСі та невеликою вечерею з найближчими. На родинний вечір довелося запросити й Софію з її нареченим. Спочатку вона заявила, що не прийде, але в останню мить передумала. У Софії була своя причина: вона готувала сюрприз, який переверне увечір догори дриґом.
Після реєстрації молодята разом із гостями вирушили до батьків Ярини, у їхній просторий дім на околиці міста. Родичі нареченої взяли на себе всі клопоти з гостинністю. Гостей було небагато — лише дванадцять осіб, але столи аж тріщали від домашніх страв.
Коли почалися тости на честь молодих, Софія раптом підвелася з келихом у руці. Її голос тремтів від хвилювання, але звучав голосно: «Бажаю щастя молодим! Але хочу сказати ще дещо: ми з Ігорем теж вирішили одружитися!» Усі погляди миттєво звернулися до Софії. Гості загули, вітаючи її, а в Ярині серце стиснулося від образи. Софія, сяючи, приймала привітання, хвалилася, що влаштує грандіозне свято, про яке говоритиме все місто.
Ярина до кінця вечора не могла позбутися гіркоти. Її день, який мав бути особливим, опинився у тіні чужої новини. Коли гості розійшлися, вона не стрималася, звертаючись до Дениса: «Навіщо вона це зробила? Хотіла нам підставити підніжку? Нагадати, що ми не влаштували весілля на її смак?» — «Та забудь, Ярко, — спробував заспокоїти її Денис. — Зате наші гроші в цілості, ми можемо витратити їх на щось важливе». — «А давай махнемо на море? — пожвавилася Ярина. — Хочу втекти від усього цього галасу». — «Давай завтра вирішимо», — неувічливо відповів Денис, і Ярина, стомлена від емоцій, погодилася відкласти розмову.
Минуло два тижні, і Софія вручила Денисові та Ярині запрошення на своє весілля. «Не хочу туди йти», — буркнула Ярина, вертячи в руках конверт. «Не хочеш — не підемо», — усміхнувся Денис. «А давай замість цього зірвемося на море? — підбадьорилася Ярина. — Після того, як Софія зіпсувала нам вечерю, бачити її не маю жодного бажання». Денис раптом занервував. Його погляд заметушився, а на чолі виступили краплі поту. «Може, поїдемо пізніше? На сестрино весілля я не можу не піти», — невпевнено сказав він. «Тоді навіщо взагалі заводив мову?» — образилася Ярина, відсторонившись.
Стиснувши зуби, Ярина все ж таки пішла на весілля Софії. Свято виявилося приголомшливим: лімузин, банкет у найкращому ресторані міста, феєрверк, професійні фотографи та оператори. «Оце так розмах, — похитала головою Ярина. — Сукня, напевно, коштує з сотню тисяч. Навіщо стільки витрачати заради одного дня?» Денис щось нерозбірливо пробурчав, і Ярина не зрозуміла, схвалює він сестру чи ні.
Наступного дня Ярина знову заговорила про море: «Я вже знайшла квитки, поїдемо!» — «Ярко, грошей немає», — раптом сказав Денис, і його усмішка здалася натягнутою. «Як це немає? — розсміялася Ярина. — У нас же відкладено чотириста тисяч, забув?» — «Я їх… позичив Софії на весілля, — витиснув Денис— «Ти що? Без мого дозволу? Ми ж разом ці гроші збирали!» — голос Ярини перервався від придушеного плачу, а Денис лише зідхнув, не знаючи, що відповісти.
