Минуло два роки самотності Олени. Так склалося в її долі у двадцять сім років вона залишилася вдовою. Вони з чоловіком прожили разом зовсім недовго, близько року, вже мріяли про дітей, коли раптом усе розсипалося.
Андрій прийшов додому з роботи раніше, скаржачись на головний біль.
Відпросився у начальника, голова розривається, сказав він дружині, коли та повернулася з роботи й побачила його блідим, лежачим у ліжку.
Андрію, може, викличемо швидку? У тебе вже не перший раз такі напади, наполягала Олена.
Не треба, відляжуся, це ж не вперше, відповів він і відвернувся до стіни.
Зараз принесу тобі чаю з мятою, і пішла на кухню.
Поки заварювала чай, в голові крутилося:
Чому в тридцять років у нього такі болі? Відмовляється йти до лікарів. Та це ж неспроста
Олена принесла чай, поставила чашку на тумбочку біля ліжка й тихо покликала:
Андрію, Андрію Він не відповідав. Вона торкнулася його за плече ніякої реакції.
Сильніше штовхнула все одно мовчить. Серце затріпотіло. Вона швидко набрала швидку, а потім, зі сльозами, подзвонила свекрусі.
Наталко Петрівно, Андрій лежить, не рухається Швидку вже викликала.
Зараз прийду, відповіла та.
Свекруха прибігла трохи раніше за лікарів жила в сусідньому будинку. Коли приїхала швидка, молодий лікар повернув Андрія на спину, перевірив пульс:
На жаль, нічого вже не зробиш. Ваш чоловік помер Мої співчуття.
Все, що було далі, Олена памятала, наче в тумані. Допомагали сусіди. Бо дві жінки, пригнічені несподіваним горем, залишилися самі родичів у них не було. Після похорону обидві повільно приходили до тями. Підтримували одна одну, навідувалися. Добре хоча б, що обидві мали роботу це трохи відволікало.
Олена залишилася сама у новій квартирі, куди вони з Андрєм переїхали півроку тому. Вона постійно дивилася на весільні фото на стінах. Хоча Наталка Петрівна й казала, що треба прибрати їх у комод, Олена не могла цього зробити. Вона не хотіла змиритися як так, у тридцять років? Лікарі знайшли якусь підступну хворобу мозку
Познайомилися вони з Андрієм півтора роки тому, жили разом, але весілля довго відкладали. Збирали гроші на квартиру, потім лікували матір Андрія у неї були проблеми з коліном, довелося міняти суглоб. Та нарешті все налагодилося. Одружилися, заселилися в нову оселю з новими меблями.
НаталНастало літо, і Олена, стоячи біля вікна свого нового будинку й дивлячись на дві маленькі дитячі колиски, усміхнулася, усвідомлюючи, що життя, як весняна травичка, завжди знаходять спосіб прорости крізь сніг горя.
