Жити повноцінно в 70 років без дітей
Жінка у 70 років, яка обрала не мати нащадків, ділиться своїм поглядом на життя.
Я не прошу жаліти мене навпаки, почуваюся щасливою з тим життям, яке я побудувала, хоч у моїх 70 років у мене немає дітей.
Колись під час візиту до дерматолога довелося довго чекати в коридорі, як це часто буває. Саме там я зустріла жінку, чия історія змінила мій погляд на світ.
Мене вразила її бездоганна та елегантна зовнішність. Виглядала вона на 65, але, коли ми почали розмовляти, здивувалася, дізнавшись, що їй вже за 70.
Вона розповіла, що була двічі одружена, але зараз живе сама. Перший шлюб закінчився розлученням. Вона з самого початку повідомила чоловікові, що не хоче дітей. Він спочатку погодився, але коли їй виповнилося 30, знову підняв це питання, сподіваючись, що вона змінить думку.
Та бажання так і не зявилося, тому після багатьох розмов вони розійшлися.
Пізніше вона вийшла заміж за чоловіка, у якого вже була донька від попередніх стосунків. Спільне життя було гармонійним, бо питання дітей більше не піднімалося. Чоловіка це не турбувало адже в нього вже була дитина.
На жаль, другий чоловік помер, і з тих пір вона живе сама у великому будинку, стверджуючи, що самотність їй не вадить.
Багато хто вважає, що діти це підтримка у старості, що вони завжди будуть поруч. Але вона думає інакше: діти ростуть і йдуть своїм шляхом, будуючи власне життя, далеке від батьків.
Саме тому вона й не хотіла ставати матірю.
Не шкодує про свій вибір ні зараз, ні колись.
Вона живе наповнено і задовольняє власні потреби.
«А щодо склянки води будь-хто може її принести, якщо я йому за це заплачу», сказала вона з посмішкою.
Що ви думаєте про такий погляд на життя та щастя?
Урешті-решт, її історія показує життя, побудоване на незалежності та самореалізації, ставлячи під сумнів звичні уявлення про материнство та старість у колі родини. Її досвід доводить, що задоволення життям залежить не від традиційних родинних звязків, а від сенсу, який кожен знаходить у своєму існуванні.
