Я, Олександр, разом із дружиною Марією та нашими дітьми Андрієм і Савам, вирушили у відпочинок за кордон. Одного разу трапилася неприємна ситуація.
Ми замовили екскурсію, у якій планували відвідати кілька унікальних місць, недоступних пішки. Вирішили присвятити один день нашої подорожі саме цьому.
Придбали чотири квитки, аби кожен мав власне місце. За нами зайшла повна жінка з малим Сава він був того ж зросту. Вони ледьледь втиснулися між рядами. Жінка сіла на заднє місце й зрозуміла, що її син не поміститься. Вона підстала і шукала інший вільний простір для хлопчика.
Подивилася на наших худих синів і вирішила посадити свого хлопця поруч.
Я спробував її зупинити сказав, що ми заплатили за ці місця, і немає підстав змушувати дітей змінювати позиції. Жінка не відступила, навіть почала сперечатися з гідом.
Вона намагалася переконати нас, що ми зобовязані поступитися місцями. Навіщо нам це робити? Вона запропонувала скасувати екскурсію та повернути квитки. Інші туристи приєдналися до неї, називаючи нас «селфітуристами».
Діти вирішили встати, аби експедиція могла продовжитися, поки водій чекав, коли конфлікт вщухне. Настрій явно зіпсований.
Тепер я задумуюсь: чи ми мали би право? Чому наші діти мають їхати в стиснених умовах, коли я заплатив за їхні місця? Що ви про це думаєте?
