Три роки тому я вийшла заміж за чоловіка татарської національності. Більшість людей впевнені, татари — вибухові, емоційні і навіть скандальні! Що я можу сказати? Так воно і є. Але я і сама емоційна, тому з чоловіком ми легко знаходимо спільну мову. Навіть більше, частенько трапляються ситуації, де його вибуховість грає нам на руку. Завдяки темпераменту мого чоловіка зробили ремонт ми, мої батьки і навіть наші куми.
Кілька місяців тому моя мама зібралася робити ремонт на кухні. Квартира у неї радянська, старенька, і якщо кімнату і ванну ми якось своїми силами оновили, то до капремонту кухні мама підійшла відповідально — найняла бригаду майстрів, закупила всі матеріали. Нас вона попросила тільки приглядати за ходом ремонтних робіт, тому що сама на час ремонту мала поїхати до сестри в Миколаїв.
Я була не в захваті від ідеї довірити ремонт чужим людям, тому що багато чула від знайомих, що майстри роблять аби як, та ще й терміни затягують — самі перерви і перекури замість роботи. Але мама і мій чоловік сказали, що я дарма переживаю, і ці часи вже позаду, мовляв, зараз ремонт — це легко і без нервів. Ну що ж, так то й так.
Але коли через декілька днів я пішла глянути на те, як просувається ремонт маминої кухні — тільки жахнулася. Все старе майстри справно позносили, обдерли і зруйнували, але далі діло не йшло. Вдома чоловік помітив, що я засмучена, і почав розпитувати — я все розповіла. Домовилися, що наступного разу перевіряти роботу ремонтної бригади піде він.
Звісно ж, коли за діло взявся мій чоловік, ремонт значно пришвидшився. Зайшовши на тещину кухню і побачивши, що ремонт майже не просувається, він дав майстрам такого наганяя, що чоловікам не лишалося нічого, окрім як працювати до знесилення.
Мамина кухня була готова за 10 днів, замість обіцяних двох тижнів, і це навіть ніяк не вплинуло на якість і вартість. Роботою майстрів мама була задоволена, та і ми теж, я навіть запропонувала коханому освіжити ремонт і в нашій квартирі, якщо вже ми маємо контакти перевіреної бригади.
Договір з майстрами вкладала я, тож мого чоловіка вони не бачили. Роботи розпочалися, але як і у випадку з маминою кухнею, просувалися дуже поволі. «Що ж, — подумала я, — треба підкинути дров у вогонь, додати натхнення і ентузіазму, так би мовити».
Коли у квартиру залетів вже знайомий цій бригаді татарин, почав жестикулювати і всім своїм виглядом висловлювати своє невдоволення темпами ремонту, робочі завмерли від неочікуваності — як, знову? В результаті у нашій квартирі ремонт завершився теж вчасно і зроблений був дуже якісно.
Нещодавно на мій день народження у нас зібралися гості:
— Дашуль, у вас така краса! А паркет як круто покладений, стик у стик, супер просто! — все нахвалювала новий ремонт наша кума. — Ви самі робити чи наймали когось?
Я розказала, хто робив нам ремонт, дала номер телефону, а через тиждень кума подзвонила засмучена:
— Ой, не знаю, Дашо, я як не прийду у квартиру — у тих робочих то перекур, то в карти грають, а навколо — руїни самі.
— Ти не хвилюйся тільки, — заспокоїла я, — зараз ми їм додамо наснаги. Вони сьогодні працюють?
— Працюють. Ну, принаймні, мали б працювати.
Ми з чоловіком поїхали на квартиру кумів, у якій вже добре знайома нам бригада робила ремонт. Чесно кажучи, побачивши розгніваного татарського чоловіка вже на третьому об’єкті, деякі чоловіки почали хреститися. Але це їм не допомогло, коханий розказав і показав все, що думав про їх перекури.
Через тиждень кума покликала нас в гості і розпитувала, як нам вдалося переконати майстрів працювати без вихідних. А хіба довго треба переконувати, якщо вони знали: чим довше будуть тривати ремонтні роботи, тим частіше до них буде навідуватися той невдоволений чоловік татарської зовнішності.