Ми поспішали з чоловіком на роботу. І по класиці жанру на виході чоловік зрозумів, що не має біля себе ключів. Довго не думаючи я сказала чоловіку щоб той викликав ліфт(ми живемо на шістнадцятому поверсі, тому він би їхав досить довго), а я побіжу по ключі.
Так і зробили. Я забігла до квартири та почала шукати ключі в одязі, який чоловік надівав вчора. В карманах я знайшла не тільки ключі… А ще записку, на якій було записано наступне: «Вівторок. Ресторан «Аделаїда», 17:00, службовий вхід». Я швидко згорнула листочок та поклала туди де знайшла. Повернулась до чоловіка та ми поїхали на роботу.
Весь час я думала про це. Переживала. Невже мій коханий перестав бути вірним мені? Як? Чому? Але ж він ніколи не підривав моєї довіри, як і я його. Можливо це якась ділова зустріч. Сумніви терзали мою душу та серце. Я впевнена в своєму чоловікові, але чомусь ця записка мене дуже стривожила.
Я не говорила про свої здогадки чоловіку, а просто тихо переживала. Ввечері навіть не могла заснути. Протягом декілька годин я мучилась, а потім все ж заснула, правда вийшло заснути лише на дивані у вітальні. Я часто лягаю туди, коли не можу спати. Прокинулась я вже в нашому ліжку. Виявилось коханий знову переніс мене з вітальні в спальню.
Але мене продовжувала турбувати та записка. І я вирішила сама перевірити, що там відбудеться. Я зібралась та поїхала до ресторану «Аделаїда». Я їхала з думками, що зараз приїду та застану чоловіка з іншою. Я боялась цього, тому уявляла найгірший варіант.
Коли я приїхала та вийшла з машини навколо мене зібрались люди та почали кричати: «Вітаємо!». Від шоку я спершу нікого не впізнала а потім зрозуміла, що це мої близькі та знайомі. Тут підійшов чоловік та подарував мені величезний букет лілій та сказав:
-Вибач кохана, я розіграв тебе з тією запискою, але я хотів влаштувати тобі сюрприз на день народження. Тим більше ти забула про нього через роботу, що допомогло зробити сюрприз неочікуваним.
Я справді останнім часом багато працювала і з голови геть вилетіло свято. А чоловік мій той ще вигадник.
