**Щоденник**
Сніг падав із неба густо, немов біла ковдра, вкриваючи парк. Дерева стояли німі, а гойдалки ледве рухалися від холодного вітру. Нікого не було лише порожнеча й забуття. Крізь снігову завію зявився маленький хлопчик. Йому не могло бути більше семи років. Його куртка була тонкою й пошарпаною, а взуття мокрим та дірявим. Але холод йому не важав. На руках він тримав трьох крихітних дітей, щільно загорнутих у старі, зношені ковдри.
Його обличчя почервоніло від морозу, руки боліли від тягару, але він не зупинявся. Кроки були повільні, важкі, але він ішов, притискаючи немовлят до грудей, намагаючись зігріти їх останнім теплом свого тіла.
Трійня була дуже маленькою. Їхні обличчя зблідли, губи синіли. Одна з дітей слабко заплакала. Хлопчик похилив голову й прошепотів: «Усе добре. Я з вами. Не покину вас». Навколо кипів світ машини мчали, люди поспішали додому, але ніхто не бачив його, ніхто не помітив трьох життів, які він намагався врятувати.
Сніг ущільнювався, мороз зміцнів. Ноги хлопця тремтіли від кожного кроку, але він ішов далі. Він був виснажений, та не міг зупинитися. Він дав обіцянку.
Навіть якщо нікому це не цікаво, він їх захистить. Але його маленьке тіло вже не витримувало. Коліна підігнулися, і він повільно впав у сніг, не випускаючи дітей із рук. Очі заплющилися, світ розчинився у білій тиші.
І ось у парку, під падаючим снігом, чотири маленькі душі чекали. Щоб хтось помітив.
Хлопчик ледве розплющив очі. Мороз печалив шкіру, сніжинки танули на віях, але він не зважав. Усі його думки були про немовлят у його обіймах.
Він здригнувся й спробував підвестися. Ноги тремтіли, руки, здеревянілі від холоду, ледве утримували дітей, але він не розтулював обійми. Зібравши останні сили, він зробив крок, потім інший.
Здавалося, ноги ось-ось підігнуться, але він ішов. Земля була твердою й обмерзлою. Якщо впаде діти можуть поранитись. Він не міг цього допустити. Вітер рвав його тонкий одяг, кожен крок давався з більшим трудом.
Ноги промокли, руки тремтіли, серце билося важко й болісно. Він похилив голову й прошепотів: «Тримайтеся, будь ласка, тримайтеся». Діти відповіли слабким
