Моя сусідка Юлька справжня бізнесвумен. Потрібно віддати їй данину, вона свою кар’єру повністю побудувала сама, без ніякого папіка та зв’язків батьків. Скільки її знаю, вона сиділа за книжками, зубрила право, закони, та ще кучу різного. Зараз їй тридцять п’ять, вона має свою адвокатську кантору. Як то кажуть, це дійсно справа всього її життя. Вона має четверо дітей, та чоловіка. Навіть не уявляю, як вона могла поєднати материнство, з такою важкою працею.
Так ось. Чоловік Юльки виглядає ніби підбитим лебедем на її фоні. Відколи вона відкрила свою кантору, Іван почав тускніти на очах. Всі батьківські обов’язки впали на його плечі. Завезти до школи або садочку. На гуртки. Приготувати їжу, піти погуляти до парку, поїхати до магазину, купити їм речі, або продуктів на тиждень.
Звісно, він розумів, що обрав собі в дружини сильну та прагматичну дружину, але не очікував, що її успіх буде так його пригнічувати. В порівнянні з нею, чоловік не заробляв нічого, та його кар’єру можна було порівняти з нулем. Працював на дядька з зарплатнею трішки більше середньої.
Одна справа, коли чоловік має кар’єру, а дружина працює, щоб було на косметику. Це ніби в нормі для нашого суспільства, та не зачіпає жіноче его. Юлька сама того не розуміючи принижувала чоловічу гідність кожного дня. Ніколи не питала його думку, вчиняла тільки так, як вважала за потрібне, хоч Іван міг бути проти. А ось нещодавно взагалі продала його машину, без ніяких дискусій. Купила потім іншу, але якось дивно. Можливо, вона йому подобалась, чи просто зручною.
Юлька була відома на все місто. Частенько проходили чутки, що вона не вірна чоловікові. Звісно, вона це все заперечувала. Мовляв, що в неї навіть елементарно немає на таке часу. Але ж самі розумієте, це по-перше, ще більше зачіпає чоловічу гідність, а по-друге, не буває диму без вогню.
Якось так вони й жили. Юлька сприймала чоловіка по типу є, то й добре. На ній хоча б домашніх справ немає. Інколи є з ким поговорити ввечері. Мені це нагадувало відносини з котом.
Неодноразово вони через це сварились. З одної сторони я приймаю Юлькину думку — хто Івану забороняв зробити свою кар’єру, та не почуватися таким нікчемним. У жінок в нашому світі насправді набагато менше шансів стати успішною. В першу чергу пов’язано з упередженим ставленням. Та поряд з кар’єрою йде куча супутніх справ, які відкласти ніяк не вийде, вони забирають в разу більше часу, ніж можна уявити. Інша справа чоловіки. Їм навіть вибір робити ширший. Нехай вона фізично важчою може бути, проте оплачується гарно, та має хороші перспективи.
Замість того, щоб звинувачувати дружину, Іван може зайнятись собою, та стати рівним своїй дружині. Так, це важко, але буде гарним виходом. Впевнена, навіть сварок тоді стане менше, а Юлька почне сприймати його дійсно чоловіком, та людиною, рівною їй.
