У нього не було вибору
На другому курсі університету Денис закохався в симпатичну біляву Марічку, яка навчалася в паралельній групі. Її ніжний румянець на щоках і теплий погляд великих сірих очей не давали йому спокою. Та на одній із студентських вечірок вони нарешті познайомилися ближче, він запросив її на танець.
Як гарно ти танцюєш, зробив він комплімент Марічці, а вона сміялась на всю кімнату.
А що, хіба це важко? Рухай поспритніше і все, посміхаючись, відповіла вона, танцюючи з задоволенням.
З того вечора вони почали зустрічатися. Їхній бурхливий роман завершився весіллям. Жили вони в гуртожитку, обоє студенти, але якось вправлялися їм виділили спільну кімнату. Незабаром у цій кімнаті зявилася дитяча ліжечка. Марічка чекала дитину.
Ден, як ми з тобою вчитимемося, коли зявиться наш син? Одна кімнатка Можу взяти академвідпустку. Шкода, тоді ти закінчиш інститут раніше за мене.
Марусю, ну нащо завчасно хвилюватися? Ось народиться син, тоді й думатимемо. Ми не перші й не останні в такій ситуації. Інші студенти якось живуть і виховують дітей. Валерко з моєї групи взагалі виховує двійнят і не кидає навчання, відповідав чоловік.
Настав час, Марічка народила чудового хлопчика Ярика. Денис і вона не могли натішитися у їхній родині зявився новий маленький чоловічок. Перший час було дуже важко, але їм пощастило. Чи то Ярик виявився надзвичайно спокійним, чи просто таким народився, але не турбував молодих батьків, давав їм виспатися.
Вони ходили на заняття, готувалися до іспитів по черзі. Якось Марічка обійшлася без академвідпустки. Правда, коли син хворів, її мати приїжджала з сусіднього села й допомагала, годувала ліки, доглядала.
Марусю, може, Ярика забрати до нас у село? пропонувала мати, але вони відмовлялися.
Ні, мамо, якось подолаємо. Якщо що, звісно, тебе викличемо.
Так і закінчили університет Денис із Марічкою, і здавалося, всі труднощі мали зміцнити їхній шлюб. Але не тут-то було. Бабуся заповіла Марічці квартиру, вони вже працювали й жили там. Ярик ходив у дитячий садок.
Коли почалися сварки, Денис навіть не міг навіть зрозуміти причини. Марічка змінилася, стала холодною. Їм стало важко знаходити спільну мову. Денис замислювався:
Чи справді ми кохали одне одного, коли одружилися по молодості? Чи сприйняли симпатію за любов? Чи просто тримаємося заради сина? Я дуже хочу зберегти сімю, хоча б заради нього. Але ми дійшли до такого, що нас повязує лише любов до Ярика й відповідальність за нього.
Що думала Марічка, він не знав. Вона просто вкохалася в іншого настільки, що готова була кинути чоловіка. Але йти з сином було нікуди, адже це її квартира. У її Олега не було свого житла. Одного дня дружина сказала:
Ден, нам треба розлучитися. У мене інший чоловік, я його люблю. До тебе ж я ставлюся лише як до батька Ярика. Так далі не може бути.
Я не готовий до таких змін у житті, відповів він. А як же Ярик? Ти про нього подумала?
Я завжди лише про нього й думаю, і мені здається, так буде краще.
Краще? Щоб сина виховував чужак, а не його рідний батько? Ти про що? обурився Денис.
Наш син росте й скоро все розумітиме. Скільки можна прикидатися зразковою сімєю? спокійно промовила жінка.
У нас нормальна сімя, ми обоє любимо сина!
Любимо сина Але не любимо одне одного. А це вже не нормально, із сумом сказала Марічка.
Денис розумів, що дружина має рацію розумом, але не серцем. Він знав: після розлучення вона захоче, щоб син залишився з нею. А для нього це було неможливо винести. Він любив Ярика більше всього. Хоч і знав, що Марічка чудова мати. Денис не давав згоди на розлучення:
Я не хочу, щоб у Ярика зявився «новий тато».
Ден, хіба ти перестанеш бути його батьком? Це назавжди. Ти розлучаєшся зі мною, а не з сином. З дітьми не розлучаються, переконувала вона.
Денис спалахнув:
Так, з дітьми не розлучаються. Але я більше не зможу читати йому казки на ніч, складати пазли, перевіряти домашні завдання. Що це за батько на відстані? Якщо ти вирішила влаштувати нове життя, знай сина я тобі не віддам.
Він вибіг з квартири, щоб заспокоїтися. Блукав містом, намагаючись зібрати думки:
Що ж мені робити? Суд завжди на боці матері. До того ж Марічка добра мати, у неї є житло, престижна робота. Чи маю я право залишити шестирічну дитину без матері?
Денис міркував до пізньої ночі, але рішення так і не знайшов. Єдиний вихід не погоджуватися на розлучення. Він хотів переконати дружину жити разом заради спокою сина. Навіть на те, щоб дати одне одному свободу, але зберегти для Ярика ілюзію сімї. К
