За 10 років заробітків я купив дітям по квартирі, оплатив ремонт у батьківській хаті. Однак коли я приїхав, виявилося, що хата мені не належить. Мати переписала її на брата, бо думала, що я залишуся жити в іншій країні

Ми з дружиною вирішили подати на розлучення, коли наші діти були вже дорослі. Ми жили у будинку, який залишила дружині її бабуся, тому після розлучення я повернувся жити в село до батьків. Мій старший син залишився у місті, він там працював і орендував квартиру з дівчиною, а молодша дочка ще навчалася, тому жила в гуртожиту.

У батьківському будинку з старенькою матір’ю жив мій старший брат. Йому також не пощастило у шлюбі, він вже давно розлучився. Моя сім’я завжди мене підтримувала, рідні завжди приходили на допомогу у найважчі часи. Так було і цього разу, коли я з речами з’явився у дверях материної хати після розлучення. В селі з роботою було дуже складно, всю зиму я заробляв копійки на випадкових підробітках. Це мене зовсім не влаштовувало, адже у мене двоє дітей, яким потрібно допомагати, а я дорослий чоловік і не можу собі ради дати. Не хотілося сидіти на шиї у матері, та й брат у селі заробляв копійки.

Тому на весну я вирішив поїхати за кордон на заробітки, аби забезпечити гідне життя собі та своїм дітям. Я працював на чужині без продиху. Приїжджав додому рідко. Вже й син одружився. Я придбав йому квартиру, так само як і дочці. Також завжди давав матері з братом значні суми на ремонт хати та господарство. Адже я планувала оселитися у селі, коли повернуся з заробітків. На ті гроші, що я давав, у материній хаті провели газ, воду, добудували веранду та зробили ремонт.

За кордоном я був більше 10 років, коли відчув, що більше не маю сил далі працювати. Щоденна тяжка робота далася взнаки. Рідні були раді, що я повертаюся додому, адже я вже немолодий, аби так гарувати.

Я повернувся жити до матері у хату, потрохи господарював і влаштувався працювати у школу робочим. Гроші невеликі, але дохід стабільний, до того ж роботи там було небагато. До того ж у мене лишилися значні заощадження з заробітків.

Коли матері з братом не було вдома і я раптово натрапив на документи. Як виявилося, хата, яку завдяки мені привели в порядок, по документах повністю належала моєму старшому братові. Як тільки я поїхав за кордон, мати оформила дарчу на нього. Я вимагав від них пояснень, вони ж лише випрадовувалися, мовляв це лише формальність. Матір просто сподівалася, що я за кордоном влаштую собі життя, може й жінку знайду і залишуся жити там. А от у брата життя зовсім не склалося, тому справедливо було б залишити хату йому.

Мені тоді стало так гірко. Я зовсім не знаю, що мені тепер робити. Я не можу пробачити рідних, мені тепер з ними важко перебувати під одним дахом. До дітей напрошуватися жити не хочу, у них своє життя, їм не до мене. Може повернутися за кордон, аби й собі на житло заробити. Але сил немає вже на це.

Оцініть статтю
Джерело
За 10 років заробітків я купив дітям по квартирі, оплатив ремонт у батьківській хаті. Однак коли я приїхав, виявилося, що хата мені не належить. Мати переписала її на брата, бо думала, що я залишуся жити в іншій країні