Мій син, Максим, повідомив мені про одруження. Його дівчину звали Олена. Він був у захопленні від неї і щасливий, але я не могла відчувати тієї самої радості. Мені було страшно і цікаво зустріти цю незнайому дівчину, яка буде моєю невісткою.
Перша зустріч пройшла добре. Олена була м’яка, ввічлива та доброзичлива. Але з часом я почала помічати, що вона не приділяє особливої уваги чистоті та порядку. Мій будинок, який колись був бездоганним, став частково безладним і брудним.
Спочатку я пробувала не звертати на це уваги, сподіваючись, що це лише перехідний період адаптації. Але з кожним днем безлад ставав все більш набридливим. Я почувала себе засмученою і безсилою, не знаючи, як допомогти Олені змінити свої звички.
В один день, після того, як я вже не могла дивитися на безлад, я запросила Олену на прогулянку у сад. Природа навколо була вкрита весняними квітами, а аромат змивав усі негаразди. Ми присіли на лавочці, і я вирішила поставити всі карти на стіл.
«Олено,» — почала я. — «Розумію, що зустріч із новою сім’єю може бути переживанням. Я б хотіла, щоби ти почувалася як удома тут, і знала, що ти для нас дуже важлива».
Олена уважно дивилася мені в очі, і я продовжила: «Мій будинок завжди був моєю гордістю. Чистота та порядок є важливими для мене, і я хотіла б, щоб ти розуміла, наскільки це важливо для всієї нашої сім’ї».
Вона погодилася, що зрозуміла мої слова, і вираз її обличчя став більш відкритим. Я поділилася з нею своїми порадами та прийомами, які мені допомагають підтримувати чистоту в домі. Попросила її згодом зі мною спробувати прибрати кімнату разом. Вона з радістю погодилася.
З кожним наступним днем Олена ставала все більш активною у питанні прибирання та підтримки чистоти. Ми проводили багато часу разом, сміялися та ділилися життєвим досвідом. Я почувала, що наші стосунки стали ближчими, і це мене дуже тішило.
Олена зрозуміла, що чистота — це не лише про чисті стіни та підлогу, а про про все навкіл, догляд за всіма речами в домі і родиною. Вона стала навіть ініціатором веселої «гри чистоти», коли ми змагалися, хто швидше прибере свою кімнату. Це стало чудовим способом зміцнити наші стосунки і навчити Олену та всю сім’ю зберігати чистоту.
З часом, дім знову став бездоганним. І тоді я подумала, як добре, що я зуміла все таки так мирно вирішити це питання. А якби я тоді насварила Олену? Чи зробила грубо зауваження? Так, я тоді могла зламати спокій у нашій родині. А склалося все так добре.
Кожна справу і кожну розмову треба проводити з любов’ю. Тоді все складеться!
