У цю компанію я попала понад п’ять років тому, а тому добре знаю, як не просто тут зберегти своє місце. Наш начальник людина дуже строга та вимоглива, тому, навіть при найменшому порушенні, на тебе неодмінно чекає виговор. Нам заборонено спізнюватись, навіть, на п’ять хвилин, а перерва на каву суворо за розкладом. Мало кому з нових працівників вдалось затриматись в нас надовго.
Колектив у нас доволі великий, всі працюють давно, проте кожен зі всіх сил намагається уникати зустрічей з начальством. Вже довгий час я підшукую собі іншу роботу, як і всі тут, але знайти місце, де б платили так добре, на жаль, не можу.
Кожен похід у кабінет начальства був для нас неймовірним стресом. То ж коли він викликав до себе Галину, ми всі побажали їй сил та терпіння.
Вийшла Галина через двадцять хвилин уся в сльозах. Її трусило і вона ще довго не могла заспокоїтись. А коли стала розповідати, що трапилось, то й зовсім розридалась.
Я розуміла, що жінці, мабуть, прийшлось не солодко, адже останнім часом вона була дуже розсіяна. Насправді тут нічого дивного, адже зараз в неї дуже не простий період життя. Минулого року в ДТП на смерть розбився її чоловік, а три місяці тому в її доньки виявили страшну хворобу. Галина обходила найкращих лікарів, але всі лише розводили руками. Допомогти дівчинці зможе хіба що дуже дорога операція закордоном. Жінці за короткий період часу потрібно було знайти майже мільйон гривень. Крім того, ще потрібні гроші на доїзд, житло та реабілітацію. Вона вже виставила на продаж свою квартиру та всі цінні речі, тільки б спасти життя своїй донечці, але і цього недостатньо.
І тут начальник покликав Галину до себе, мовчки протягнув конверт з необхідною сумою та дав ще й оплачувану відпустку.
Увесь цей час ми ненавиділи його, несправедливо вважали жорстокою людиною, а він дізнавшись про таку біду одного з підлеглих, відразу кинувся їй допомогти!
Після того випадку наше відношення до керівника кардинально змінилось. Ми зрозуміли, що за його суворістю та вимогливістю, приховується дуже добре серце. Незабаром має повернутись наша Галина, і сподіваємось, вже зі здоровою донечкою!
Ми всі дуже переживаємо за них та чекаємо кожного повідомлення чи дзвінка. Надіємось, що Галина та її донечка скоро забудуть про цю хворобу, як про страшний сон!
