Із нареченим моїм Олексієм ми одружуємося через три місяці.
Я виросла в родині, де весілля прості: обряд, борщ, музика, танці і досить. Але в сімї Олексія існує дивна традиція: на весіллі наречена має виголошувати тост, дякувати батькам нареченого і дарувати їм символічний подарунок «за те, що прийняли її до родини». Лише наречена. Наречений ні.
Коли його мама сказала мені це, я подумала, що вона жартує. Вона пояснила: так було у їх родині з діда-прадіда наречена «дякує» батькам нареченого за те, що «відчинили двері сім’ї». Для мене це звучало як екзамен на прийняття.
Я сказала, що мені більше подобається, коли ми разом піднімемо тост і подякуємо обом сімям.
Вона усміхнулася, але сказала, що то вже сучасна вигадка.
Спочатку Олексій не зважав. Але на наступній вечері його батько сказав, що у їхній сімї все робиться з повагою до традицій.
А мати додала, що вони не хочуть невістку, яка все змінює. Це «не хочуть» прозвучало дивно наче я вакансія.
Коли ми повернулися додому, я поговорила з Олексієм. Я сказала, що не відмовляюся подякувати, але не хочу, щоб тільки я схиляла голову, а він ні.
Він сказав, що це був лише жест.
Я запитала: чому цей жест не може бути взаємним?
Він розгубився сказав, що не хоче проблем із батьками.
Тоді я запропонувала: давайте разом піднімемо тост, подякуємо обом родинам і подаруємо подарунок кожній парі.
Для мене це навіть красивіше.
Коли ми повідомили про це, його мама стала суворою. Сказала, що так традиція розмивається.
А батько додав, що як почнеш з цього, то потім захочеш керувати всім.
Я раптом зрозуміла: справа не в тості. Справа у території.
Щоб не зривати ситуацію, я запропонувала зробити це наодинці до весілля.
Мама Олексія відмовила. Сказала, що має бути перед всіма гостями щоб поважання було явним.
Тоді в мені щось піднялося. Людей я поважаю. Але принижуватися не буду.
Олексій просив мене зробити це для спокою так звикли у його батьковому селі.
А я сказала те, чого ніколи не думала, що скажу перед весіллям:
Якщо для спокою має відступати тільки я це не спокій. Це контроль.
Тепер Олексій стоїть між мною і батьками.
Моя мама радить не починати шлюб із конфлікту з свекрами.
Моя найближча подруга каже: якщо поступлюся зараз поступатиму й у гіршому потім.
А майбутні свекор і свекруха вже поширюють, що я конфліктна і неповага.
Для мене все ясно.
Я можу подякувати так. Але не можу приймати правила, які діють лише для мене, бо я наречена.
І, чесно кажучи не знаю, чи помиляюся, відмовляючись від цієї традиції так, як вони хочуть…
