— Йдіть геть! Не видам я свою Юлю за тебе! Не потрібен мені такий зять в родині! – розгнівано мовив батько Юлі, коли Андрій прийшов до неї свататись.
Було в Ярини троє синів. Красені парубки. Та була в Ярина одна особливість – любила вона старшого, Андрія, більше ніж двох молодших. Хоча вона вважала, що це ніхто не помічає, але погано в неї виходило це маскувати. Брати були рідними один одному лише по матері. Андрій був не від чоловіка Ярини, а від приїжджого начальника, що багато років тому приїздив до них в село, та й вподобав собі Ярину, як дівчину на декілька ночей. Заливав такі пісні їй: що кохає дівчину, що забере з собою, що буде вона жити в достатку й любові, що гори для неї зверне. А Ярина, бувши молодою наївною дівчиною, повірила йому.
Провели вони разом декілька ночей, а потім він поїхав. Тихо. Мовчки. Нічого не сказавши Ярині. Він не збирався забирати Ярину з собою – сам ж був одружений та мав двох дітей. Ось і втік по-тихому. Але залишив їй все ж дещо. Так, ви правильно зрозуміли – Ярина завагітніла від нього. Молода, неодружена і вагітна. Коли в дівчини почав виднітись живіт вона одружилась з Семеном – трактористом з колгоспу. Він вже декілька років добивався Ярининої уваги, тому взяв її заміж не зважаючи на її вагітність.
Після народження первістка, Андрія, Ярина з Семеном народили ще двох прекрасних синів. Чоловік любив всіх синів однаково, Андрій був йому був наче рідний. Але Ярина любила все таки найбільше Андрія, первістка. Чому? Та тому що він був точною копією того приїжджого начальника, ось чому.
Йшли дні, тижні, місяці, роки. І ось уже прийшов час і Андрію створювати свою сім’ю. Ярина весь час ходила та розповідала, що Андрій точно на першій красуні села одружиться, бо по іншому й бути не може. Син в неї той ще красень, в місті навіть таких немає.
Але який шок ж шок отримала Ярина, коли Андрій сказав, що збирається одружуватись на Юлі Мированій, яка працює агрономом в колгоспі. Жах, печаль, розчарування, нерозуміння – ось що відчула Ярина в той момент. Як же ж так? Чому він вибрав, на думку Ярини, найнекрасивішу дівчину в їхньому селі?
Юля ж не була настільки вже й некрасивою, як вважала Ярина. Так, в неї були трішки пухкі щоки, не пухкі та й не сильно тонкі гути, так, вона не красуня з казок чи фільмів, але Ярина все одно вважала її дуже негарною.
Довго Ярина намагалась «нарозумити» сина, але він був впертий і сильно закоханий в Юлю. «Я кохаю її, кращої за неї в світі не існує!» — відповів син додав, що збирається через пару тижнів йти свататись до Юлі.
Ярина після цього була сама не своя. Ходила похмуріша чим штормова хмара. Але на здивування всім в день, коли Андрій мав йти свататись до Юлі, різко погодилась на їхнє одруження та сказала, що теж піде на сватання, щоб все по правильному було.
Андрій безмежно зрадів, що мати нарешті підтримала його вибір та навіть йде разом з ним свататись. Юля ж радісна була, причепурилась, підготувалась та з нетерпінням чекала коханого зі сватами. Ось вже свати прийшли, але раптом вийшов батько Юлі, привітався зі сватами. Та сказав:
— Йдіть геть! Не видам я свою Юлю за тебе! Не потрібен мені такий зять в родині!
Всі були в шоці. Ніхто не очікував такого. Всі на селі знали, як сильно Андрій та Юля кохають один одного. Розлючений Андрій почав кричати:
-На вулиці двадцяте століття! Хто таке бачив, щоб батьки забороняли своїй дорослій доньці виходити за коханого заміж?!
-Йдіть геть, я все сказав! – настояв на своєму батько.
Вже навіть Ярина почала захищати сина, але чоловік забрав Юлю та пішов до хати.
-Ти бачиш яка в них родина? Ти бачив, який в неї батько? Їй богу ненормальний! Та я й впевнена, що та твоя Юля така сама як і вони! – говорила сину Ярина, поки вони йшли додому. Та Андрій добре знав Юлю, тому не збирався залишати все як є. Він вирішив дібратись до правди. І все таки дібрався. Зміг. Юля дізналась, що виявляється, її батькові гарненько заплатили, щоб він прогнав сватів. Та стільки, що все в колгоспі можна було скупити, так ще й залишись гроші б. А найцікавішим було те хто це зробив. Виявилось, що батька-пияка підкупила Ярина. Ось настільки вона не хотіла мати «некрасиву» невістку. Юля розповіла це все Андрію. Він був шокований, але і в той же час не здивований, адже знав свою матір.
Андрій більше не ходив зі сватами до Юлі. Вони тихо поїхали до району, та розписались, нічого не кажучи батькам та не влаштовуючи весілля. Після одруження колгосп виділив молодятам маленький старенький будиночок, але вони були раді й цьому, бо це ж своє, власне.
Ярина ж дуже довго просила переїхати їх до неї додому, але вони відмовились та майже не спілкувалися з Яриною, яка так яро не бажала їхнього одруження.
Йшов час. З моменту одруження Юлі та Андрія пройшло 11 років. Ось в в них вже свій красивий будинок, який вони побудували на місці старого виділеного колгоспом. Двоє прекрасних діток в подружжя з’явились, яких вони безмежно любили та доглядали як за зіницями очей. Все це вони добились самі, своєю працею, яка деколи була ох якою не простою. Але всі старання не були даремними – вони тепер нічого не потребували. Все ж своє.
За ці 11 років двоє молодших синів Ярини одружились, та встигли обоє розвестись. А жінок їм вибирала саме Ярина. «Красивих», що саме головне. Все в них були скандали, істерики та навіть зради. Тепер Ярина клала в приклад молодшим сім’ю Андрія, бач все в них добре, вже 11 років в шлюбі і живуть душа в душу.
«Некрасива» Юля після народження дітей стала кращою – стала стрункою, в щічках порум’яніла та й в загальному немов би сяяла. Вона була прекрасною та люблячою господинею, дружиною та матір’ю.
То треба одружуватись на некрасивих? Для кожного поняття краси різне. Треба пов’язувати своє життя з тими кого кохаєш і хто кохає тебе.
