Я вже давненько займаюсь продажом речей в інтернеті, якщо так порахувати, то вже майже півтора роки. І за цей час в мене було багато різних курйозних та дещо дивних ситуацій. Але ніщо не зрівняється з тим, що сталось, коли я виставила свою річ в групу в соціальній мережі «Віддам задарма»…
Так ось, я достатньо давно, приблизно пів року тому, купила курточку, але ні разу її так і не вділа. Я по суті мала б хоча б раз вдягнути, адже вона коштувала дві тисячі гривень. Але якось я її на емоціях купила, а так і не вділа ні однісінького разу. Подумала, що продавати мені її якось шкода, а віддавати теж не впевнена чи варто.
В підсумку я вирішила вдягнути її раз, пройтися. В процесі я випадково зламала бігунок замка. Все таки вирішила, що носити куртку я не буду, а так як віддаю задарма куртку, то думаю кому вона потрібна буде – зробить замок самостійно.
Не пройшло і десять хвилин після того, як я виклала оголошення мені зателефонувала жінка та заявила, що готова сьогодні ж забрати. Я попередила, що приїхати потрібно до двадцять першої години, бо дітлахи спати лягають. А вийшло з цього те, що вона приїхала без п’ятнадцяти двадцять четверта!!! Подзвонила в домофон та каже мені: «Відкривайте! Я приїхала!»
Я їй сказала, що дома вже всі спати давно полягали.
-Ну і що?! Я що, дарма їхала до вас через все місто?! – дивувало те, яким тоном вона це все говорила. Ніби я їй щось зобов’язана.
-Ну але ж я вас попередила, щоб ви приїхали до двадцять першої години. – вже більш грубо відповіла я, але все таки подумала, що вівддам їй курточку та й нехай йде на всі чотири сторони.
Жінка оглянула річ і заявила мені:
-Це що, не нова куртка?
-Нова, а що?
-А чому повзунок на замку зламаний?
-Я ж писала в оголошені, що куртка нова, просто зламаний повзунок замка. Це все чітко і ясно написано.
-Хочете сказати я маю ще ваші оголошення читати?! Мені вона на завтра потрібна, а ви мене взяли і обманули!!! – перейшла мало не на крик вона.
-Слухайте, по-перше не кричіть, вже майже північ, а в мене сплять чоловік та діти. По-друге, ця курточка дорога і те, що я віддаю її задарма вам дуже пощастило. По-третє треба читати оголошення на яке ви відгукаєтесь, щоб потім не звинувачувати безневинних людей в своїй неуважності та в певній мірі дурості.
Жінка неочікувавши такої відповіді, невдоволено скривившись та мало не заплакавши, що їй відповіли грубістю на грубість, кинула в мене курткою та пішла.
Я ж задоволена своєю відповіддю та тим, що провчила цю нахабу, пішла спати в тепле ліжко.
