Як Василь знайшов жінку, яка нічого не вимагала. Але йому не сподобалося.
Розумієте, я вже тисячу разів пробував знайти жінку в застосунках для знайомств, але це забирає купу часу й сил Треба їм писати, намагатися зацікавити, ламати пальці по клавіатурі, слухати їхню жіночу маячню Якби можна було без усього цього був би вам дуже вдячний! буркнув Василь. Можна зробити так, щоб жінка сама мене обрала? Без розмов, без зубріння жартів із «Максима», без цієї нудної ерудиції?
Можна! знизало плечима істота, зліплена з сіркого їдкого диму. Сьогодні вам усе можна, адже саме для цього ви мене й викликали.
Добре. Тоді ще додайте грошей на неї я витрачати не збираюся. Ані копійки. Щоб ніяких кавярень, ніяких медовиків за мій рахунок, які ще й невідомо, чи окупляться. Щоб не треба було одягати сорочку, втягувати живіт, грати роль Щоб вона відразу затягла мене до себе. Таке можливо?
Сіра істота витягнула з диму щось на зразок блокнота й ручки, уважно записала, немов старанний офіціант, і кивнула.
Я ж кажу усе, що завгодно. Ще щось?
Ну щоб нічого не вимагала, звісно. Бо знаєте, наші жінки завжди чогось хочуть айфонів, діамантів, шуб Я, звісно, ніколи не дарував, але мужики розповідали. Тільки безкорислива любов, ні трохи меркантильності, як у європеєчок чи філіппінок. За кордоном жінки спокійно працюють, а чоловіки вдома сидять і ніхто їм слова не скаже. А в нас одразу ярлик повісять «на шиї у баби». Ось без цього, будь ласка.
Буде виконано! знову знизало плечима істота. Але ви, Василю, якось скромничаєте, наче не до демона прийшли, а в агентство знайомств. Такі жінки і без магії трапляються, а у вас унікальні можливості. Чому б не попросити більшого?
Ну добре. Щоб ще й господаркою була! загинав пальці Василь. Щоб прибирала, готувала смачно, але й думки не мала вимагати від мене якоїсь допомоги це раз. Щоб ніколи не нудила, завжди була лагідна й раділа, коли бачить мене це два. І щоб не хотіла від мене дітей це три. Усі ж знають, що діти потрібні жінкам. Мені вони зовсім не потрібні. Гадаю, все.
Скромненько димчаста істота похитала головою. Не можу радити, але може, зовнішність оберете? Бо таких, як ви описали, і без магії знайти можна. Тільки вони будуть не дуже вродливі й набагато старші. А вам, мабуть, студентку хочеться?
Так, так, студентку! Василь аж підскочив, радіючи, що не забув головне. Високу, гарну, струнку, з шовковою шкірою. Але щоб добра, відзивлива, з великим серцем. Бо сучасні дівчата ну, ви самі знаєте
Авжеж, знаю! відповіла істота. І на мить Василеві здалося, що вона зловісно посміхається. Хоча як може сміятися дим? Та й що з того? Скоро він зустріне ту саму. Точніше, вона його знайде, забере до себе, і
Василь істерично зажмурився. А прокинувся раптом у снігу на незнайомій смітниківці. Поряд валялися шкірка від ковбаси й рибячий хребет. У боці палав біль. Все навколо здавалося величезним і дивним. Лише жіночий сміх, ніжний, як дзвіночок, лунав надворі.
Настю, дивись який милий котик! Змерзлий, бідолаха Мабуть, собаки погризли. Заберу додому! Буду годувати, пестити!
Добра ж ти, Ганусю! озвався другий голос, більш грубий і неприємний. Побачила звірятко і вже несеш у хату. А тобі воно навіщо? Як по весні заор
