Як мій кум Петрович вчив німців в тайзі полювати

В мене є кум. Всі ми його називаємо по звичному Петрович. Петрович має дуже цікаву професію – працює єгером в тайзі. Час від часу він розповідає історії з роботи як телефонує нам або коли збираємося на сімейних святах.

В силу своєї специфіки своєї роботи Петрович весь в шрамах. Маленьких, великих, свіжих та дуже старих. Один від вовка, інший  від дикого кабана, а другий – теща залишила. Теща бачить дуже погано, а коли смеркається тим більше, подумала, що ведмідь в смітник під домом заліз та й заселила в нього лопату.

А то Петрович після декількох чарок зігріваючої речовини намагався залізти до хати через вікно, під яким був смітник, а теща йому ту лопату в сідальну частину тіла.

Колись Петрович був дуже веселою людиною, розумів мову тварин, співав, танцював, голяка по лісі бігав, але головне в чоботах обов’язково. А потім, після випадку з тещою закодувався і перестав радіти життю як раніше.

Якось він розказував мені як до нього приїхали австрійці, поляки та німці. Але для Петровича вони всі були німцями. Приїхали вони до нього дізнаватися про полювання в тайзі і всі хитрощі сибірського мисливства. Коли Петрович розповів їм про все, що їм потрібно знати про полювання в тайзі. Зібрались вони і пішли полювати. Але перше полювання пішло в них не дуже. Один з «учнів», якого звали Адольф, намагався вполювати зайця, а замість цього випустив 20 зарядів – кожен мимо. Але тут вилетів перепел. Феєрверк з 9 стволів порадував всіх жителів лісу.

Особливо сподобалося дійство побратимам того перепела, в честь якого влаштували феєрверк. Компанія перепелів обгидила мисливців в знак подяки за ту канонаду. Але навіть в цьому є великий плюс. Багато перепелів так сильно хотіли віддячити мисливцям за феєрверк, що аж здохли в процесі подяки, тому повернулися німці не з пустими руками.

Потім Петрович розповів німцям, як впіймати зайця. Лайфхак так сказати. Береш цеглу, обкапуєш її валер’янкою, кладеш і чекаєш в засаді. Заєць підбігає, нюхає валер’янку. В нього починаються веселощі, бо валер’янка начебто діє на зайців сильніше ніж на котів, заєць б’ється головою об цеглу і втрачає свідомість. Тоді вже діло за малим.

Наступного дня, коли вони знову відправились на полювання німцям дорога дуже важко йшла. Як ви думаєте чому? Так, саме так, вони набрали повно промощеної в валер’янці цегли. Звідки в них стільки валер’янки? Зробили дуже хорошу виручку декільком місцевим аптекам. Петрович дав їм наганяй та змусив викинути більшість тої цегли.

Вирішили вони принести цього разу качок. Як результат свинець в промислових масштабах поставлявся в повітря з метою отримання тушок качок, але все це було безрезультатно. Тут один дуже винахідливий іноземець вирішив, що дуже хорошою ідеєю буде запустити в вільний політ собаку, щоб піймати хоча б одну качку.

Дивиться втомлений Петрович землю, піднімає погляд на качок і бачить як його собака летить. Морда пса передавала жах краще, це робили актори високого театру. Качки ж в свою чергу, побачивши таке літаюче чудо почали нестися прямо в повітрі. При чому це робили як качки так і качури. Собака теж знеслась, але дечим іншим.

Після влаштованого цирку мисливці вирішили трохи по-поїсти та відновити сили. Сіли вони їсти і бачать – на другому березі річки стоїть ведмідь. Один з німців так злякався, що вирішив, що пальнути у ведмедя качиним дробом – прекрасна ідея.

Результат – ведмідь не оцінив такого жесту уваги і з дивовижною швидкістю перебрався через річку. Всі мисливці включили режим паркурщиків та досить вміло вилізли на дерева. Але забули врахувати один факт – ведмеді прекрасно лазять по деревах. Тому вони почали згадувати Мауглі та Тарзана і повторяти всі їхні трюки, тільки в умовах сибірської тайги чим до глибини вразили ведмедя, що той аж зліз на землю, порився в харчах та пішов.

Зрештою прийшли шукачі пригод назад на базу відпочинку і вирішили, що веселе звісно сибірське полювання, але не тоді коли в тебе в запасі лише поточне життя.

Оцініть статтю
Джерело
Як мій кум Петрович вчив німців в тайзі полювати