Було це давно, у часи, коли ми з чоловіком жили дуже скромно. Кожну копійчину рахували, аби хоч трохи полегшити наше життя. Обоє працювали, але зарплати були невисокі ледве вистачало на основне. Та ще й мала донечка Галина росла у нас. Ви ж розумієте, утримувати дитину в той час було надзвичайно складно, усе ставало дорожче з кожним днем, і ми ледве зводили кінці з кінцями.
До всіх наших турбот чоловік ще вирішив допомагати своїй матері щомісяця передавав їй частину нашої зарплати, нібито на оренду квартири. Самі ледве перебивалися, а ще й свекрусі допомагали. А вона, Марія Семенівна, була зовсім не хвора, здорова, як бик, хоч і повторювала, що не має сил. Я пропонувала їй хоч трішки доглядати Галину, коли я на роботі, але вона постійно відмовлялася, мовляв, «не витримаю, здоровя не те».
Але одного дня я дізналася, що Марія Семенівна поїхала на відпочинок і не будь-куди, а до санаторію в Трускавець! Про все це сам чоловік мені повідомив, поставивши перед фактом і сказавши, що тепер мені доведеться їздити через усе місто доглядати її вазони. Чесно кажучи, я була ошелешена. Цей час я могла б підзаробити, а не поливати чужі квіти.
А тут помічаю: свекруха останнім часом виглядає «по-міському» нові сукні, сумка зі львівського бутику, сяючі прикраси. Серйозно задумалася: звідки в неї гроші? Адже чоловік не раз казав, що мати змушена жити практично з копійки, а виявилося зовсім інакше. Та може, подумала я, завівся в неї щедрий шанувальник?
Якось звернула увагу: чоловік часто носить із собою важку сумку. Коли він був у ванній, заглянула всередину повно якихось пристроїв. Один ноутбук навіть упізнала то був ґаджет моєї хорошої знайомої Олени. А коли наступного ранку побачилася з нею на роботі, вона принагідно згадала, що мій чоловік тепер «підробляє» ремонтує техніку.
Ось воно звідки ті гроші! Я прямо запитала невже всі заробітки йдуть свекрусі? І чоловік у відповідь зізнався, що так і робить.
Тоді виходить, що нам із Галею навіть немає за що купити теплий одяг, дошиваємо старі шкарпетки, а твоя мама відпочиває по санаторіях і носить обновки, не витримала я.
Це мої гроші. Я сам вирішую, на що їх тратити, тільки й почув у відповідь.
Більше нічого було додати. То й відпустила його нехай іде до мами, якщо вона для нього дорожча за сімю. Хіба не так справедливо?
