Новий рік – найулюбленіше свято всіх дітлахів та багатьох дорослих. Ця атмосфера свята, магії та щастя до душі дорослим та малечі. І я не стала виключенням. З самого дитинства я обожнюю це свято і що року стараюсь влаштувати ідеальне свято. Особливо я обожнюю прикрашати новорічну ялинку.
Цього року сталось так, що нову роботу я знайшла буквально за місяць до закінчення року. І щоб точно все було добре – викладалась на роботі на всі сто та навіть не помітила як прийшло вже двадцять дев’яте грудня. А так як зустрічати Новий Рік ми домовились зустрічати цього разу з друзями в мене, то я хутко почала куховарити, прибирати та прикрашати квартиру.
Потім я згадала, що в мене немає ялинки! Ох як важко знайти ялинку напередодні свята. Але я змогла! Я гордо прийшла додому з ялинкою в руках, де мене чекав мій любий котик Пух, якого я взяла до себе ще весною. Я його дуже люблю, бо коти в батьківському домі були завжди, тому як і мої батьки я обожнюю цих вусатих муркотунів.
Ось я вже наряджаю ялинку, Пух дурачиться: то іграшку починає катати по підлозі, то дощик потягне в по кімнаті. Спершу було весело, але потім він почав прямо таки сильно заважати мені. Я не витримала та накричала на нього. Пух перестав гратись та ображено пішов на диван, ліг та заснув. Я знаю, не правильно зробила, але я дуже поспішала.
Коли я вже нарешті закінчила прикрашання та повісила гірлянду, то вирішила вимкнути світло та увімкнути святкові вогники на ялинці. А Пух, в силу того, що ще ніколи такого не бачив, перелякався та почав дико носитись по кімнаті не знаючи куди себе подіти. І якось так вийшло, що кіт застрибнув на самий вершечок ялинки та полетів до низу разом з колючою. Роздався звук тріску скляних ялинкових іграшок та мявчання кота.
Я швиденько увімкнула світло, переживаючи, що Пух поранився, але на щастя з ним було все добре. Майже. Він був під ялинкою та дуже зляканий. На мене дивились його приголомшені від захвату та в той же час дуже перелякані. Мені було шкода його, бо ж і я накричала з нервів так ще й Пух злякався страшнючих вогників гірлянди. Я взяла котика на руки та почала гладити і заспокоювати.
Він заснув в мене на руках, я поклала його в іншій кімнаті на ліжко, а сама почала прибирати скло від розбитих іграшок, після того як підняла ялинку. І знаєте, вона стала навіть красивішою, після того, як на ній стало менше іграшок. Друзі похвалили мою ялинку та ми прекрасно зустріли Новий Рік. А Пух отримав у подарунок від Діда Мороза багато котячих ласощів.
