Як кіт Барсік став рятівником

Ми ніколи не тримали дома ні собак ні котів. Не те що ми їх не любимо, просто не складалось. Ми не знали чи хочемо породистого чи краще взяти з притулку та допомогти якомусь чи якійсь бідоласі. Але в нашої сусідки кішка народила чотирьох прекрасних кошенят. Так як їй було важко їх топити вона вирішила роздати їх. І дуже швидко знайшлися люди, які з радістю взяли маленьких. В нас не велике котеджне селище, всі один одного знають та між собою дружать, тому проблем з влаштуванням кошенят не виникло.

Ось тепер в нас живе звичайний непородистий кіт, на ім’я Барсік. Але для нас він був завжди най-найкращим. Та й і по селищу майже всі любили, не зважаючи на те, що коли виріс він дарував сусідкам, в яких були кішки, потомство чи просто хуліганив.

Ну як можна сварити такого чарівного та красивого кота, який ще й так жалісно на тебе дивиться, коли починаєш його сварити. Тому сусідки дивились на його мордочку, яка просто світилась ангельською чистотою та безвинністю, що вже не Барсік поганий, а їхні власні улюбленці. Тут вже ніхто не буде злим. Але і таким чином він у всіх випрошує чогось смачненького. В Барсіка завжди хороша їжа та вода, але піти покляньчити в сусідів – то святе.

Проте коли Барсік відсвяткував своє друге день народження та сміло вважався дорослим котом, його перейменували на Барсік Тереза. Чому? Ось це я вам зараз і розкажу.

Одного разу ми вирішили поїхати на рибалку всією сім’єю. Точніше я би рибачив, а дружина з сином відпочивали на природі. Кота ми взяли з собою. Це вже не вперше, тому ми знали, що Барсік нікуди не втече. Але цьог оразу, коли він заліз в кущі кіт непритаманно для себе почав кричати. Я насторожився, бо такого я від Барсіка ще не чув, і пішов за ним в кущі, звідки йшов крик.

Виявилось Барсік так мене кликав, бо ж я там побачив пакет, біля якого стояв він. То був пакет з кошенятами, яких хтось хотів таким чином позбутись. Ми одразу забрали кошенят, зібрали всі речі та передчасно завершили свій відпочинок. Ми відвезли кошенят до ветеринарної клініки, по дорозі до якої Барсік весь час наглядав за малятами та охороняв їх.

Там слава богу потрібен був лише звичайний огляд малечі. Ми оплатили рахунок і потім разом з клінікою знайшли притулок для малечі. Були навіть люди, які приїхали спеціально з іншого міста та забрали одразу двох, щоб не їм було сумно. Саме з цього почались героїчні подвиги нашого Барсіка.

Не пройшло і чотирьох днів як Барсік знайшов кульгаве курча. Ми були в шоці, що він його притягнув, а не з’їв. А саме головне це де він його дістав? В нас в селищі ніхто не тримає курей. У підсумку в нас тепер живе курка на ім’я Васька. Чого Васька? Не питайте. Син вирішив, що курку будуть звати Васька і все.

Потім пройшло ще близько двох тижнів і Барсік притягнув мішок з двома сліпими щенятами. А потім всіма силами показував, що ще не все. Тягнув мене за штанку вчіпившись кігтями. Я звісно ж пішов з дружиною. Кіт відвів нас до дороги, біля якої були хащі. Саме в тих хащах він знайшов щенят. Там лежало ще одна, а біля них збита собака, їх мама, яка намагалась доповзти до малят але в неї це не виходило через травму.

Ми швидко відвезли сімейку до ветеринарної клініки. Там вже звернулись до місцевих волонтерів, які взяли вже опіку над знайдами на себе. Потім Барсік рятував та приносив додому їжачків, білок, пташок, одного разу навіть десь знайшов нутрію, яку подерли бродячі собаки, або може якась лисиця. Волонтери навіть приносили великий «торт» з котячих смаколиків за його заслуги.

Нещодавно Барсік зробив ще один подвиг, за який нам навіть хотіли заплатити. В нашого сусіда втекло щеня вівчарки, поки той недоглядів його, коли виїжджав на роботу. Побачив, що щеня немає лише коли приїхав ввечері додому. Всі почали шукати щеня, не зважаючи на ніч. Через декілька годин пошуків прибіг Барсік та почав страшно кричати та крутитись між нами. Ми одразу зрозуміли, що він кудись нас кличе і не помилились.

Кіт, якого тепер всі (і ми в тому числі) називають Барсік Тереза, привів нас до яру, в який і провалилось щенятко. Власник пропажі швидко дістав улюбленця вже зі сльозами на очах і дуже сильно дякував і мені Барсіку Терезі. Він навіть пропонував гроші, які ми відмовились взяти та запропонували краще їх перевести клініці, або ж притулку з якими ми тепер, можна сказати співпрацюємо.

А тепер скажіть мені, що коти не розумні та не мають почуттів.

Оцініть статтю
Джерело
Як кіт Барсік став рятівником