Я забрала дівчинку в матері-aлk0г0лiчkи і стала виховувати як рідну

В нашому під’їзді живе неблагополучна сім’я. Проблема не в їхній бідності, а в aлk0г0лi3мi. З тієї квартири постійно чути крики та скандали. Там не буває сумно. До цієї сім’ї кожен день приходять нові любителі пляшки. Не раз приїжджала поліція. Бiйkи ледь не кожен день. Ми вже втомилися від цього безладу. СтpашHо дітей самих пускати. Хто знає цих людей.

Але найбільше шкода дівчинку. Її мама-aлk0г0лiчka не займається нею. Дитина ходить у брудному одязі, часто вдягнена не по погоді. Дівчинка постійно голодна. Вона постійно сидить під під’їздом і просить їжу. Сусіди підгодовують її, як бездомне кошеня. Чому органи опіки не вирішують це питання, гадки немаю.

В один день, я не витримала. Запросила дівчинку до себе. Вона боязко погодилась. Вдома познайомила її зі своєю Марічкою. Моя маленька активна дитина. Одразу почала звати гостю до столу чай пити. Поки діти чаювали, я приготувала їжу. Нагодувала дівчинку, а потім запропонувала взяти деякі речі Марічки. Валентина, так звали дівчинку, почервоніла. Помітно, дитина не звикла до гарно ставлення. Ми з донькою вмовили її, все ж таки, взяти подарунки і завтра приходити знов.

Спочатку Валентина не приходила, але через три дні прийшла. Я знов нагодувала дівчинку і залишила зі своєю донькою грати в ігри. З часом, Валечка звикла. Почала залишатися в нас на ночівлі. Її мама не хвилювалася за дитину. Ні разу не поцікавилась де вона.

pixabay

Ситуація з мамою Валечки тільки загострювалась. Сталось те, що мало. Під час чергового застілля з пляшкою, сталася бійка і в хід піш0в Hiж. В цей день Валечка була в нас. Як добре, що вона не бачила того жаxу.

Нарешті цією жінкою зацікавились органи опіки. Її швидко залишили без батьківських прав, а я забрала Валечку до себе. Дитина потроху приходила до тями. Треба було налагодити навчання та підтягти базові знання. Валечка в десять років ледь-ледь розрізняла літери.

Дівчинка дорослішала, швидко вчилась та розвивалсь. Від моєї Марічки не відходила ні на крок. Вона вважала її своєю рідною сестрою і найкращою подругою. Моя донька так само тепло ставилася до Валечки.

Зараз мої донечки виросли. Марічці двадцять три, а Валечці двадцять один. Вони гарні, розумні дівчата. Вступили до вишу. Марічка вчиться на журналіста, а Валечка пішла на соціального працівника. Вона хоче допомагати таким сім’ям, в якій росла вона. Каже, їй пощастило зустріти мене і їй жихливо боляче, що у тисячі дітей ситуація геть інша.

Оцініть статтю
Джерело
Я забрала дівчинку в матері-aлk0г0лiчkи і стала виховувати як рідну