Я втратила дитину, але не заспокоїлась, поки не знайшла причину цієї аварії

Моя історія почалася з найстрашнішого кошмару кожного батька — втрати дитини. Доля принесла мені найбільш болісне випробування, коли в автобусі, в якому перебував мій син Максим, сталася жахлива аварія. Я не могла повірити, що це сталося з нами, і була занурена в такий стан, що годі комусь такого побажати.

Для того, щоб врятувати свою душу від вини та звинувачень, яких я чекала від себе, від інших батьків і від усього світу, я вирішила розпочати все спочатку. Я продала нашу рідну домівку, де відбулося найстрашніше, і купила будинок подалі від місця аварії. Моя єдина мета була втекти від спогадів, які переслідували мене в кожному куточку старого будинку.

Змінила місце роботи і почала працювати в благодійному центрі, що займається пошуком зниклих дітей і має певні архіви щодо всіх інцидентів району, що стало мені потім в користь. Це дозволило мені спрямувати свою енергію на допомогу тим, хто потребує допомоги і підтримки. В моєму серці залишалася пустка від втраченої дитини, але в роботі я знайшла розраду. Допомагаючи іншим, я почувала себе корисною, і це було щось, чим я хотіла ділитись зі світом.

Та одного дня, випадкова зустріч змінила моє життя назавжди. Я проїжджала повз місцевий урядовий будинок, коли побачила, що працівники намагаються позбутися старих документів і текстів, які зберігалися у старих шафах. Вони не знали, що з ними робити, і мені зразу ж стало дуже цікаво.

Я розповіла їм, що можу допомогти, і почала ретельно переглядати текстові документи. І раптом, серед безладдя, я побачила лист, який здавався дуже знайомим. Це була розпорядкова записка водія того самого автобуса, що потрапив в аварію. Моє серце буквально перестало битись, коли я усвідомила, що цей лист містить дані про час та маршрут автобуса, а також інші важливі відомості.

Припадаючи до столу від шоку, я зрозуміла, що маю унікальну можливість з’ясувати причини аварії, яка взяла у мене сина. Це була моя шанс відстояти правду, не тільки для себе, а й для інших родин, які втратили своїх близьких. Віднайшовши силу у собі, я вирішила розкрити цю інформацію й допомогти з’ясувати, що ж сталося того дня. Виявляється, того дня водій був пʼяний через розлучення зі своєю дружиною і тому непрорався з кермом.

Я продовжувала робити в благодійному центрі виявилася дуже цінною для мене. Покладаючи свою енергію на допомогу іншим, я почала знаходити сенс у своєму житті знову. Максим залишався завжди в моєму серці.

Оцініть статтю
Джерело
Я втратила дитину, але не заспокоїлась, поки не знайшла причину цієї аварії