Керівниця мого відділу дуже розумна хороша жінка. В той же час вона надто строга і серйозна. До будь-якого завдання вона ставиться дуже скурпульозно і відповідально.
Вона ніколи нікого не помилує і не дозволить зхалтурити. На нарадах завжди відчитає за всі помилки і не виконані вчасно завдання.
За спиною її охрестили «відьмою»!
При цій жінці завжди був сталий набір речей. Це був записник, гелева ручка і… старенький кнопочний телефон.
Подумати лиш, людина управляє великою логістичною компанією, її дохід за рік чистими складає кілька сотень тисяч доларів. Взяття дороге, одяг брендовий, золоті прикраси від дизайнерів з світовим іменем, а от телефон старий і кнопочний.
Щороку ми її вітали із днем народження і дарували новесенький телефон. Не простий і не дешевий, а останньої моделі айфонів. Однак, наша директриса залишала ці телефони для потреб її компанії в офісі. І продовжувала ходити із стареньким телефоном.
Одного дня я зайшов до неї в кабінет і побачив, що вона мовчки дивиться на телефон в руці, і по її щоці стікає скупа сльоза.
Я запитав її що трапилося. Вона продовжувала мовчати. Так тривало біля семи хвилин. Тоді вона ледь чутно промовила, що втратила її назавжди. І її сльози потекли рікою.
За деякий час я довідався, що в цьому старенькому телефоні містився диктофонний запис співу і радості її дочки, останній запис.
Майже десять років тому, ця як її зараз називають «відьmа» була найщасливішою в світі матусею дочки. Вони як завжди дурачилися і бавилися, як раптом її дочка бігала і зачепила столик з телевізором. Мама в цей час записувала на диктофон співи дитини. Столик зарухався, посунувся і на голівку дитини впав величезний телевізор. Дівчинка померла миттєво. Врятувати її шансів не було.
Саме тому, ця надто зла і серйозна жінка ніколи не змінювала свій телефон. Вона по кілька разів на день слухала цей останній запис щебету своєї рідної втраченої дитини.
А зараз в її телефоні зламався вхід для зарядного пристрою. Тому вона і плакала сьогодні.
Я взяв її за руку і сказав, що я зроблю все, щоб вона щодня мала змогу відтворювати цей запис і слухати його.
Я забрав її старенький телефон, який був майже розрядженим. Попросив дівчат принести нашій керівниці заспокійливе і не ставити жодних питань.
Далі я спустився з офісу у найближчий магазин і придбав хороший новий телефон. Повернувся до свого кабінету і почав проводити маніпуляції із двома телефонами. Менше, ніж за годину я переніс всі дані із старого телефону на новий.
Диктофонний запис в тому числі. Тільки тут він звучав краще.
Я повернувся до директорського кабінету і увімкнув запис на новому телефоні. Бачили б ви вираз лиця моєї керівниці. Вона стала біла як стіна на обличчі і просто ридала від радості, що вдалося врятувати найціннішу річ в її житті.
