Декілька ночей підряд, ми не маємо змоги нормально спати. Сусідська дитина постійно репетує. Не розумію, що сусіди їй роблять, але це неможливо терпіти.
В першу ніч, ми з чоловіком здивувались. Довго обговорювали цю ситуацію. Я хотіла викликати поліцію, але чоловік переконав цього не робити. Домовились зранку сходити до сусідів і самотужки вирішити проблему. Двері нам ніхто не відчинив. Повернулись назад ні з чим.
На наступну ніч, дитина знов кричала. Склалось враження, ніби вона знаходиться в сусідній кімнаті, але сусіди живуть поверхом вище. Мені шкода ту дитину і наші нерви. Знов заговорила за поліцію. Чоловік виступив проти цієї затії. Каже, все ж таки сусіди, треба по-людськи вирішити це питання. Я знову здалася. Послухала чоловіка.
На роботу спізнилась, адже не почула будильника. Очі закривались самі. Кава не давала ніякого ефекту. Проходила весь день зла. Твердо вирішила, якщо крики будуть і сьогодні, викличу поліцію.
Вночі сталась повторна ситуація. Тільки заплющила очі, починаються крики. Не стала говорити з чоловіком. Набрала поліцію і розповіла їм про ситуацію.
Поліцейські прибули швидко. Чула, як вони розмовляють з мамою крикуна. Жінка запевняла, вони дитину не б’ють, а кричить вона, бо їй страшно спати. Вони намагались заспокоїти малого, але нічого не виходить. Він далі репетує. Купили нічника, щоб малому було не так страшно. Не спрацювало. Він все одно боїться.
Я це слухала і думала, а чому не можна забрати дитину до себе? Чи ввімкнути світло на всю ніч? Дитина настільки сильно кричить, що її крики чути поверхом нижче. Що батьки роблять у цей момент? Хіба їм не шкода свого сина?
Сподіваюся, після приїзду поліції, батьки подумають над своїми діями.
