Я з десятого класу заробляю гроші. Тоді перша моя зарплата це були гроші за статтю, яку я написала для однієї з газет, які виходили в той час. Ці гроші я витратила на хороші туфлі для випускного в школі. Вони потім ще довго мені служили.
В університеті я теж працювала. На третьому курсі змогла заробити собі на комп’ютер. Я тоді була першою в гуртожитку, в кого він з’явився. А на четвертому курсі я вже заробляла в два з половиною рази більше за свою маму. Зараз ж я закриваю вже другу іпотеку. Все сама. І це все завдяки тому, що я завжди притримуюсь певних фінансових правил. Ну і звісно завдяки клопіткій праці.
Я вирішила поділитись з вами цими правилами, можливо вони комусь допоможуть. Найголовніше, що я хочу сказати – гроші не є для мене ціллю, а лише допоміжним засобом для їх досягнення. Бо ж наявність грошей дає вибір, можливість спробувати щось нове, піти на ризик і розвиватись. Та й різні рішення, коли в тебе є гроші, приймати легше.
Тому я завжди кажу, що має бути фінансова подушка безпеки. І вона потрібна не для того, щоб використовувати кошти з неї, коли ви безробітній. Вона потрібна, щоб працевлаштовані люди могли приймати рішення легше.
Проте не все в цьому світі вимірюється у вигоді в плані фінансів. Наприклад в деяких ситуаціях можна заплатити більше, але отримати комфорт і спокій. А також час, який є найдорогоціннішим ресурсом в житті. До прикладу: заплатити більше в магазині, який знаходиться ближче, чим йти в той що дешевший, але знаходиться дальше. Або ж заплатити таксисту замість того, щоб стояти та чекати маршрутку. А потім в цій ж маршрутці їхати як кілька в маслі.
Також я оформила карти в трьох різних банках. Заробітна плата на одній, вигідні умови переводів – на другій, а на третій – депозитний вклад. Готівку я майже ніколи не використовую. Ба більше, не ходжу на вулицю з сумочкою. Лише кардхолдер, ключі та телефон. А коли з’явилась можливість оплачувати через телефон – то кардхолдер став не обов’язковим атрибутом мого дня.
Я ніколи не даю гроші в борг. Бо немає грошей. Ну як немає? Вони по суті є, але вони весь час працюють. Якщо ви не знаєте, куди ж вам подіти гроші – зробіть депозитний вклад. Повірте, це дуже хороше рішення.
Найкращий вклад, який в цілому ви можете зробити – це вклад в свою освіту. Але це вже треба вибирати в залежності від того чи ця освіта допоможе вам в кар’єрному зрості. І які взагалі перспективи. Безпрограшний варіант це курси по англійській мові та фінансовій грамотності.
Також треба сказати, що відкладати потрібно одразу з великих сум. От я почала відкладати, коли отримала першу премію. Одразу всю її відклала на депозит. І так справді легше, особливо морально, адже вже наявна велика(ну або відносно велика) сума мотивує працювати ще більше та відповідно стільки ж відкладати.
Знаєте, серед всіх цих правил в мене є ще одне, якого я особливо сильно притримуюсь. Найдорожче, що я дозволила собі – це дорога парка, яку я ношу вже декілька років. Не даремно вона дорога, раз служить мені так довго. Найдорожча парка саме з речей, бо я не враховую квартиру та ремонт. А так в моєму гардеробі всі речі з недорогого сегменту.
Я не роблю подарунків, які я не можу собі дозволити. Наприклад моя тепер колишня подруга, подарувала мені дорогий подарунок, хоча сама собі навіть такого не купувала. І от, коли я поїхала зимою на відпочинок, вона відписалась від мене в соціальних мережах, подзвонила та повідомила про це. Дуже цікавий час вона вибрала. Але виявилось, що вона очікувала, що я зроблю на Новий Рік їй відповідний до її презенту подарунок. А я така пересяка поїхала на відпочинок, замість її подарунку.
Завдяки цьому всьому я не супер-багата, але і не бідна людина, яка може собі спокійно дозволити відпочинок один-два рази на рік. Я звикла працювати і працювати багато, бо застала лихі дев’яності, хоча і була маленькою. Я завжди розвиваюсь, але ніколи не економлю на собі.