Я довго розмірковувала, чи варто писати про це, але сьогодні, після розмови з мамою Петра, мене охопили тривожні думки.
Після третьої дитини вона наполягала, щоб ми зупинились. Колись навіть подарувала мені якийсь набір вітамінів, натякаючи, щоб задумалась про обмеження дітей. Але всі її старання виявились марними.
Ну то скільки дітей ви ще плануєте народити? з підколкою питає свекруха.
Не треба цієї іронії, Маріє. Ти така роздратована, бо Петро розповів тобі про мою вагітність? спокійно відповідаю їй.
Звісно, я обурена! не відступає Марія. Я стільки разів просила, щоб після третьої ти зупинилась. Я ж навіть купила ті таблетки, думала, змусить тебе задуматись. Але, схоже, все марно!
Ти вже казала, що думаєш. Але ми не збираємось йти проти природи, тихо відповідаю.
Ви знущаєтесь з мене? Тоді розраховуйте на себе! Більше ви моєї допомоги не дочекаєтесь! викрикнула вона.
Я вже хотіла щось додати, та зненацька задзвонив телефон.
Марія ніколи не долучалась по-справжньому до виховання онуків. Вона не забирала їх до себе, не гуляла з ними, не приносила гостинці, хіба що на День народження щось вручала. Фінансово ми з Петром завжди були незалежні він працює на престижній роботі, я керую маленьким бізнесом з дому. Коли справи пішли вгору, змогла найняти асистентку, щоб допомогла з малечею.
Якби не ця напруга зі свекрухою, у нас би все було добре. Адже Марія з самого початку мене не прийняла, навіть мріяла, щоб ми з Петром розійшлися. Але її надії не справдились, далі почали народжуватись діти один за одним.
Я впевнена, що вона так протестує проти четвертої дитини, бо знає: це означає, що всі гроші Петра йтимуть сімї, а не їй особисто. Раніше він оплачував її стоматолога, возив на масажі, оновлював їй квартиру вона звикла жити безтурботно. Тепер боїться залишитись без допомоги, що доведеться від чогось відмовитись.
Я намагалася ігнорувати її невдоволення, але воно все одно впливало на мій настрій. Все ж, сумніваюсь, що Марія якось здатна змінити наш вибір у нас точно буде четверта дитина.
І ось сиджу ввечері, міркую, як поводитися з мамою чоловіка, яка так втручається у наші справи, немов не розуміє, що наші життя це наша відповідальність? Мабуть, треба вчитися встановлювати чіткі межі і більше зосереджуватись на своєму щасті та родині.
