Було це кілька років тому, коли мій син Михайло представив мені свою обранницю – Ольгу. З першого погляду я відчула, що це не та жінка, яку б я хотіла бачити поряд з моїм сином. Вона була яскравою, енергійною, але несхожою на нас, нашу сім’ю. Та, звісно, не було ніяких важливих причин не любити її з першого разу.
З часом, як тільки вони одружилися, я почала помічати, як Ольга зовсім змінила мого сина. Він став іншою людиною – менше проводив часу з нами, забував про сімейні зустрічі, став більше занурюватися в своє особисте життя з дружиною. Як мама, мені було складно дивитися на це. Невістка наче відірвала його від мене, і я відчувала, як наш зв’язок поступово розривається.
Причин для такої неприязні до Ольги якраз і не було. Вона була гарною дружиною для мого сина, але щось у моєму серці не давало спокою. Можливо, це була просто заздрість до того, як вона вплинула на мою сім’ю, а можливо, це було несприйняття нового. Моя знайома казала, що це материнська ревність. Але я не хотіла цього визнавати.
Час летів, і одного дня я почула неочікувану новину – вони розлучаються. Чути таку інформацію мало б бути хоч трохи некомфортно. Однак у моєму серці була хвилинна радість. Врешті-решт, вона піде з життя мого сина, і наша родина знову буде разом. Терпіти її не було більше сили. Я навіть не вникала, що стало причиною їхнього розлучення.
Мої думки розбігались, і мені здалося, що це шанс повернути мого сина до сім’ї. Я не думала тоді, навіщо мені це? Чи син буде з нами щасливий? Чи принесе мені це розлучення внутрішній спокій? Зрештою, за що я так не люблю її, Ольгу? Але з часом роздуми змінились. Я зрозуміла, що хоч невістка може бути причиною моїх переживань, я все ж таки не можу відповідати за їхнє розлучення. Вони зробили свій вибір, і це їхнє життя.
А потім, коли вже все було позаду і син повернувся до батьківського дому, я дізналася, що в мого сина Олега не може бути дітей. У дитинстві він важко перехворів, що дало ускладнення на його репродуктивну систему. От і приїхали! Син після розлучення почав заглядати у чарку. Він був сумним. Ніщо його не розраджувало. Я шукала різні шляхи до нього, а Олег замкнувся в собі. Тепер я часто згадую невістку Ольгу і думаю, що я зробила велику дурницю, коли намагалася її позбутися всіма силами. Може, поговорити з нею і повернути в родину?