Я притворялась безпорадною, але мій чоловік не дурень. Стежив за мною, а після того змусив робити все саму

Ще до одруження я обожнювала психологію. Там всюди пише, що жінка повинна просити допомоги у чоловіка, прикидатися слабкою. Тобто навіть якщо я можу і вмію зробити все сама, то все одно мушу просити чоловіка, щоб він відчував себе главою сімейства.

У мене була не повна сім’я, мама виховувала мене сама, тож була і за маму і за тата. З часом коли я підросла, то почала на себе брати якусь частину домашньої роботи, яку мав би робити чоловік, але робила мама. Незабаром я зустрілася з Олегом, ми одружилися, і я згадала поради психологів – почала його просити допомогти мені в елементарному — банку дістати,  дверку підтримати. До слова, у чоловіка не було таланту до подібних справ, все через одне місце робив, але я вперто продовжувала слідувати тенденціям. Чоловік повинен відчувати себе важливим, тому я терпіла і стискала зуби.

Як з’ясувалося, чоловік мій — не дурень. Він повернувся з роботи, тихо пробрався у ванну і почав за мною спостерігати. Я за дві секунди курку розібрала, ножем банки відкрила, годинник нові повісила. Він глянув на це і говорить:

— Можу посперечатися, що пиріжки у тебе теж класні виходять!

Ось так і провалився мій план! Тепер він мені не вірить і взагалі нічого не робить, мушу виконувати всі обов’язки сама. Тому поради психологів не завжди треба слухати.

Оцініть статтю
Джерело
Я притворялась безпорадною, але мій чоловік не дурень. Стежив за мною, а після того змусив робити все саму