Моя сім’я завжди жила добре. Батько заробляв настільки багато грошей, що можна було шість раз на рік їздити на відпочинок, міняти кожен місяць техніку і ні в чому собі не відмовляти. В той же час, фінансово грамотний. Я з малих літ знав, як заробляти гроші і як правильно їх витрачати. Батько багато відкладав. Завжди казав: «Сьогодні ти багатий, а завтра бідний. Треба відкладати». Його життєва філософія ні разу нас не підводила. Були часи, коли він сидів без роботи, але ми все одно жили так, як звикли, завдяки збереженим фінансам.
Коли я почав заробляти перші гроші, то повністю слідував порадам батька.
Після смерті, батьки залишили мені трьох кімнату квартиру у Києві. Житло з дорогим ремонтом, безліч техніки та з зручним розташуванням. Тридцять хвилин і я на роботі.
Майже рік жив там, а потім переїхав. Я познайомився з милою жінкою і не хотів показувати їй свій достаток, адже окрім квартири, мав роботу з великою зарплатнею.
Ми стали знімати однокімнатну квартиру. Платили порівно.
Батьківську квартиру почав здавати, коханій досі нічого не говорив. Все не витрачав. Купував тільки на необхідне, а все інше відкладав. Гроші можуть знадобитися в будь-який момент.
Ірина також працювала на хорошій роботі, але своєї квартири не мала. Вона витрачала все, що заробляла. Ні копійки не відкладала. Вважала, що треба жити тут і зараз. Я не підтримував її погляди, тому мовчав.
Ми часто замовляли їжу. Вона не любила готувати. Для прибирання викликали клінінг. Платила Ірина, адже на мою думку, таку роботу можна робити власними руками.
Якось Ірина захворіла. Вона попрохала оплатити витрати, але я відмовився. В неї була змога відкладати гроші, але вона нею не скористалася. Я дав декілька сотень на таблетки. За обстеження вона віддала зі свого карману.
Згодом, в неї зламався телефон. Грошей на новий, звісно ж, вона не мала. Я вирішив хитрувати. Сказав, що вже позичив чималу суму грошей другові, тому сам без копійки. Як мені здалось, вона образилась, але нічого не сказала.
Через два місяці купив машину за відкладенні гроші. Навіть залишилось. Давно хотів і от нарешті втілив свою мрію.
Ірина влаштувала скандал. Мовляв, на її лікування і телефон грошей не маю, а на машину та друга – маю. Не розумію, чому вона так відреагувала? З її зарплатнею, вона давно могла купити квартиру, машину і, як я, відкласти. Якщо правильно подивитися на ситуацію, машиною ми будем користуватися вдвох, а кому позичати чи не позичати моя справа. Але Іринине безвідповідальне ставлення до грошей все псує.
Після сварки ми не розмовляли два тижні. Жодним словечком не перекинулися. Навіть не здоровались, коли поверталися після роботи. Може вона хотіла таким чином змусити мене відчувати сором? Але я не вважаю, що зробив щось зле. Доросла людина повинна вміти розраховувати свій бюджет. Не мої проблеми, якщо Ірина до сорока років не навчилася розраховувати на власні кошти. А може вона уявляла мене «принцем на білому коні», який буде вирішувати всі її проблеми?
Ще через два тижні мовчанки, Ірина зібрала речі і пішла. Сказала, це через мою скупість. Як можна рівняти скупість і бережливість? На мою думку, її марнотратство завдає більше шкоди.
