Я приїхала подивитися на квартиру, і була просто у ш0цi. Житло було у такому стані, що його навіть безкоштовно в оренду неможливо здати.

Я мама двох дітей.Ми з дітьми живемо втрьох, і в один день старший син, котрому на той момент вже було двадцять три роки, повідомив мене, що одружується. Проти невістки я нічого не мала, не я ж з нею буду жити.

За декілька років до одруження старшого сина, мені у спадок залишилась однокімнатна квартира. Я відкладала гроші, і врешті решт зробила там ремонт і збиралася здавати її в оренду. За гроші з оренди я планувала оплачувати молодшому сину навчання в університеті. Він якраз у тому році повинен був закінчувати школу.

Але старший Богдан просив віддати йому і його дружині квартиру, мовляв щоб накопичити грошей на свою власну квартиру. Звісно, коли ти живеш на зйомній квартирі, дуже важко ще й відкладати гроші.

Добре, живіть,- відповіла я,- але що ж мені робити якщо молодший Вадим не зможе пройти на безкоштовне навчання?

Не переживай, мамо, він поступить.Дякую, що дозволила пожити. Тільки ти не стеж за тим як господарює моя Оля, ну щоб у вас не було сварок з приводу господарювання.

Я навіть і не збиралась втручатися до їх життя, у мене своїх турбот вистачає. Восени вони одружилися. Раз у місяць приїздили у гості, розповідали, що в них все добре. А вже влітку ми дізналися, що молодший Вадим не пройшов на бюджет до того університету, до якого збирався. Йому не вистачило всього декілька балів у екзамені. На бюджет він пройшов у інший ВНЗ, у який він не дуже хотів.

Я намагалася пояснити молодшому, що вже нічого не поробиш. Квартира зайнята, і є варіант тільки йти до того університету, у якому пройшов конкурс на безкоштовне навчання. Вадим дуже образився, і не розумів, чому ж старший брат не може жити на зйомній квартирі. Хлопці посварились і вже багато років не спілкуються.

Через два роки Богдан повідомив, що вони з Олею розлучаються, і запитав, чи не проти я, якщо він на деякий час переїде до них.” А квартиру будемо здавати. Я назбирав грошей, незабаром візьму собі квартиру в кредит” — сказав старший. Молодший син звісно ж був дуже обурений. Його можна зрозуміти, і він не поступив туди, куди збирався, і Богдан з дружиною не ужився.

Через кілька годин мене вже більше турбували інші питання. Я приїхала подивитися на квартиру, і була просто у шоці. Враження було таке, ніби тут не подружжя проживало, а свині. Житло було у такому стані, що його навіть безкоштовно в оренду неможливо здати. Я не уявляю як тут господарювала Оля, але це був просто жах.

По приїзду додому, перше питання яке я просто прокричала старшому сину:” Куди ж ти дивися? Дружина твоя колишня нікудишня хазяйка”. Він тільки відповів, що з цієї причини вони й розійшлись. Я не розуміла, чому ж він не міг прибирати, якщо бачив, що відбувається з маминою квартирою. Ремонт же тепер потрібно робити не безкоштовний.

Богдан образився і фиркнув тільки:” Не думав я, що ти така… Я віддам тобі гроші за ремонт”. Через кілька днів він залишив на столі десять тисяч гривень, напевно не знаючи скільки зараз коштує зробити ремонт, і пішов на зйомну квартиру жити. Нещодавно розповів, що знайшов дівчину собі, незабаром збираються разом брати квартиру у кредит.

Ремонт у квартирі я тоді все ж таки зробила, там вже як рік жили квартиранти. Як тут молодший син підійшов до мене з питанням:” Я збираюсь одружуватися, можна ми перший час поживемо у тій квартирі?”. Я відмовила, тому що повторювати ситуацію не хочу, тим паче там же зараз люди хороші живуть, не можу ж я їх вигнати. Я запропонувала Вадиму відразу взяти своє житло у кредит, я навіть сказала, що я допомогу їм з першим внеском для кредиту, є в мене деякі заощадження. Реакція молодшого сина була передбачувана. Він був обурений тим, що старшому у свій час я не відмовила, так в додаток до цього ще й не оплатила навчання молодшого через це. Я намагалась пояснити ситуацію, але Вадим доказував, що дівчина його не така як Оля, що не перетворить вона її квартиру в казна що. Тепер я розумію чому старший не хоче спілкуватися і телефоную декілька разів в рік. Я теж так буду віддалятися від тебе. Ми підемо на свою квартиру, але ти не розраховуй на нашу допомогу тобі.

Як він казав, так і вийшло, Вадим одружився, отримав від мене обіцяну суму, і поїхав жити разом з дружиною. Телефонує мені декілька разів на рік, запитує про здоров’я.

Дружина його мене не злюбила, через мою відмову. Мовляв люблячі батьки так ніколи б не поступили, що спочатку не допомогла сину ні з чим, а потім у старості буду вимагати від нього допомогу. А я, якщо чесно, і не сподівалась ніколи на їх допомогу. У мене є квартира яку я здаю, щоб не було в мене гострої потреби в грошах.

Може я чогось не розумію у вихованні дітей або у цьому житті? Але я вважаю, що поступила правильно.

 

Оцініть статтю
Джерело
Я приїхала подивитися на квартиру, і була просто у ш0цi. Житло було у такому стані, що його навіть безкоштовно в оренду неможливо здати.