Життя постійно навчає нас цінувати інші погляди та особистість кожної людини, особливо коли вона стає частиною нашої родини. Так сталося і з головною героїнею нашої розповіді — Вірою.
Коли Віра дізналася, що її син одружується з дівчиною із заможної родини, вона була повна радості та відчуття відповідальності перед своєю майбутньою невісткою і її родиною. Вона ретельно готувалася до весілля, готувала всі можливі сюрпризи та подарунки для молодят.
Віра довго вибирала ідеальний подарунок для невістки — дорогоцінну сервізну посуду та ексклюзивний набір сережок і кулона. Вона вірила, що такий вишуканий подарунок буде приємним сюрпризом для молодої дівчини. Але, на жаль, після того, як Віра подарувала свої дорогоцінні скарби, вона була засмучена реакцією невістки.
Невістці, здається, не сподобалося те, які подарунки вона отримала. Можливо, вона бажала чогось більш практичного або взагалі іншого. Віра довго думала, чому її старанно вибрані подарунки не вразили невістку, і почувалася, ніби її зусилля пішли намарно. Її серце було розчароване та ображене.
На день народження невістки Віра знову шукала дорогий, на її погляд, подарунок — на цей раз постільну білизну, яку вона вибрала зі своєю звичайною турботою. Але, на жаль, і цей подарунок не сподобався молодій жінці.
Ці незадоволені реакції невістки розчарували Віру і змусили задуматися над своїм підходом. Вона вирішила, що більше не буде дарувати нічого своїй невістці, якщо це не припаде до її смаку. З одного боку, Віра почувала себе ображеною, але з іншого, вона розуміла, що люди мають право на власний смак та бажання.
Часом різниця в смаках і очікуваннях може бути великою перепоною для стосунків. Віра розуміла, що її невістка не здійснювала умисних образ, але просто мала свої погляди та пріоритети. Тепер вона глибше розуміла, що між ними є різниця в підходах до подарунків.
Зважаючи на це, Віра вирішила дотримуватися простого правила — не дарувати нічого, якщо не впевнена у виборі. Отож в гості до невістки на усі урочистості йшла тепер лише з квітами. Це був знак уваги і не більше. Якщо невістці таке не підходить, то хай вибачає. Вона не буде вже нічого більше вигадувати, щоб догодити. До речі, синові також перестала дарувати подарунки. Ось вже скоро внук народиться, то вона, як бабуся, буде дарувати йому подарунки. А дорослим навіщо? Діти радіють всякій дрібниці. Тому їм приємно робити дарувати будь-що.
Цікаво, які подарунки даруєте ви своїм ближнім? Дорогі? Практичні? Чи, може, на замовлення?
