Я орендувала кімнату у пенсіонерки. Якось заглянула у холодильну і дуже здивувалася

Мене звати Катя. Нещодавно я вступила в університет у Києві. Сама я з маленького міста далеко від столиці. Ми з сім’єю живемо не на широку ногу, до того ж у мене є ще молодші братик і сестричка, батьки більшу частину коштів витрачають саме на них. Тому я почала шукати якомога дешевше житло. В гуртожитку жити я не змогла, адже мені було тяжко вчитися, коли навколо багато людей. Тому я вирішила знімати кімнату у трикімнатній квартирі у однієї бабці. Квартира була не з євроремонтом, звичайно, але там було чистенько і тихо. А ще моє нове житло було неподалік від університету, тому можна було зекономити і на транспорті. Хотілося зберегти трохи грошей зі стипендії, аби ще й кудись сходити на вихідних було можна.

Мої подруги мені казали, що у старих людей не можна знімати житло, адже зазвичай вони дуже буркотливі, з ними немає ніякої приватності, лише проблеми і обмеження. Літні жінки категорично забороняють шуміти, торкатися посуду, приводити друзів, навіть довго приймати душ і користуватися деякими електроприладами. Я трохи боялася цього, але у мене, на щастя, усе склалося по-іншому.

Бабця, у якої я орендувала кімнату, була на диво приємною людиною. Вона розповіла, що їй довелося шукати когось для оренди кімнати, адже пенсія у неї дуже маленька, а ціни і рахунки за комунальні послуги постійно ростуть. Вона звільнила мені кімнату, виділила на кухні тумбочку та полицю у холодильнику. Ми з нею домовилися, що платитиму їй за оренду відразу, коли приходитиме стипендія.

Якось я звернула увагу на те, що лежить на інших полицях у холодильнику. Якщо чесно, то було цікаво як харчується бабуся на свою маленьку пенсію. Те, що я побачила, мене дуже здивувало. У холодильнику було справді багато їжі. Там були і овочі, і фрукти, і зелень. У морозильній камері була риба, м’ясо, фарш, ягоди. Усі кухонні шафки також були заповнені всілякими крупами та макаронами, а у кладовці стояв мішок картоплі та ящики з іншими коренеплодами. З такого набору продуктів можна було приготувати будь-що. Я була шокована. Звичайно, що я також стараюся купувати продукти першої необхідності, батьки надсилають гроші час від часу, однак мені вічно ні на що не вистачає. А тут таке багатство!

Якось, коли ми з бабцею пили чай, я зважилася запитати у неї. Адже мені не вкладалося у голові, як вона на свою маленьку пенсію купую стільки їжі. Бабуся добродушно посміхнулася мені та розповіла, що у неї було нелегке життя, тому вона навчилася рахувати кожну копійку і планувати усі витрати. Вона вже звикла слідкувати за знижками у магазинах, адже часто так можна купити деякі продукти значно дешевше. Ось вона нещодавно купила багато рибних консервів, а з них можна і салат зробити, або й суп смачний зварити. Раніше бабця ходила на дачу, там вирощувала овочі, фрукти і зелень. Тепер уже дачі немає, але в можна недорого придбати на базарі сезонні продукти, а їх уже можна і законсервувати, і заморозити, аби на потім залишилося. А взимку наприклад можна і зелені з морозильника додати у страви, або мариновані овочі відкрити.

Також бабця не купує філейні частини, адже вони дорогі. Вона бере якісь обрізки і пропускає їх через м’ясорубку — ось і першокласний фарш. А його можна для чого завгодно використовувати — для випічки, пельменів. Рибу купую також недорогу, хек наприклад, або шукає на базарі річкову. Коли бабця бачить якісь крупи чи макарони по акції,то купує відразу про запас. Навіть часом може з кілограм цукерок по знижці купити.

Ось так і виходить, що і холодильник, і кладовка, і всі шафки на кухні заповнені. Єдине, що бабця купує не про запас — це молоко і хліб.

Я уважно слухала і не приховувала захоплення. Моє покоління зовсім інакше ставиться до грошей, я ніколи не підраховувала гроші, не планувала бюджет так розумно. Я багато чому навчилася у бабці. В житті може трапитися усіляке, треба вміти крутитися, виживати, навіть з обмеженою кількістю грошей.

Оцініть статтю
Джерело
Я орендувала кімнату у пенсіонерки. Якось заглянула у холодильну і дуже здивувалася