Я не повинна була допустити те, щоб дитина почула моє прохання про допомогу

Мій чоловік п0мер і ми з донькою залишились вдвох. Мені прийшлось працювати на двох роботах, бо грошей не вистачало навіть на їжу. Когось пр0сити про допомогу я не люблю, завжди всі проблеми старалась вирішувати самостійно. Не можу сказати, що було легко. Я завжди була зайнята, працювала багато, майже без вихідних. Доньку бачила хіба вночі, коли вона вже спала. Дуже шкодую, що не мала можливості проводити більше часу з донечкою. Такі були обставини.

Вона ніколи не капризувала, допомагала мені, коли я була вдома. Уроки робила самостійно, бо знала, що я прийду пізно з роботи та буду стомлена. У 13-14 років вона навіть самостійно готувала їсти, а у 16 пішла до сусідки підробляти у магазині, щоб мати змогу купити собі новий телефон.

Всі однокласники мали сенсорні телефони, а вона ходила досі зі старою мобілкою. Я не мала можливості їй купувати модний одяг, взуття, як у її однокласників та різні дівчачі дрібниці, які були недешеві, а новий телефон для мене був би не піднімний. Дуже жаль мені, що не можу своїй дитині дати те, чого вона бажає.

www.womanhit.ru

Доньці так і не вийшло придбати новий телефон про який вона так мріяла.

У мене погіршил 0 сь здоров’я. Одного разу лікар сказав, що мені терміново потрібна операція. Тоді я вперше вирішила звернутися по допомогу. Я знала, що моя мама, яка жила з нами має гроші, тому вирішила попросити у неї. Яке у мене було розчарування, коли вона мені відмовила. Сказала, що це гроші на її похор0н й вона мені їх не дасть. Тоді я просто закрилась у кімнаті та почала плаkати. Важко було усвідомити, що рідна мама не хоче допомогти.На наступний день, після роботи я прийшла додому й побачила, що у шухляді стоять гроші. Я подумала, що це мама, відразу підійшла до неї та подякувала, але потім вияснилось, що вона нічого не давала мені. В той момент Іринка прийшла додому, я побачила свою дитину і розумію, що гроші її.

— Іринко, це твої гроші ?

— Так, мамо. Це мої гроші. Я почула твою розмову з бабцею. Ти для мене дуже важлива і мені не потрібний телефон, одяг, взуття — я хочу, щоб ти була жива і здорова! Тому візьми, будь ласка, ці гроші — вони тобі необхідні.

https://tren-kot.ru

Зі сль0зами на очах я обійняла свою доньку та подякувала їй. Ми заспокоїлись та пішли вдвох перераховувати гроші. Грошей доньки та моїх збережень якраз вистачило на операцію. Обійнявшись ми вдвох усміхнулись та дуже зраділи, що справились самі! Донька мені сказала дуже важливі слова :»Без телефона я проживу, але без тебе не зможу«.

Я така щаслива, що моя донька мені допомогла. Дитині буду вдячна все життя за допомогу та підтримку, але я не повинна була допустити те, щоб вона чула цю розмову!

Оцініть статтю
Джерело
Я не повинна була допустити те, щоб дитина почула моє прохання про допомогу