Мій чоловік Петро був здібний і талановитий в багатьох сферах життя, але домашні обов’язки не стояли на його списку улюблених занять. Він мав велику енергію та багато ідей, але коли приходилося займатись побутовими справами, як-то ремонт, прибирання чи приготування їжі, Петро находив любу відмазку, аби швидко дряпнути з хати.
На початку нашого спільного життя я не дуже звертала увагу на це, сподіваючись, що з часом він почне допомагати більше. Але минули місяці, роки, і ситуація не змінювалась. Я почала відчувати відчуженість та роздратування. Якщо чесно, здається, що мені доводиться більше працювати, адже якраз ті домашні обов’язки та побутові справи завжди залишалися на моїх плечах.
Звичайно, я намагалась розмовляти з з Петром, спростувати причину його бездіяльності, але він завжди говорив, що зайнятий роботою або зморений після довгого дня. Я розуміла, що йому може бути важко, але часом відчувала, що він використовує це як виправдання.
Тому я вирішила змінити підхід. Замість того, щоб критикувати його і дратуватися, я почала просити його допомогти мені з окремими завданнями. Я намагалася зробити все так, щоб він бачив, як це просто та швидко можна зробити. І все одне — жодної реакції!
Я знову спробувала розмовляти, але він ніяк не реагував на мої аргументи. Здається, що він почав відчувати мою слабість, і це використовував для своєї вигоди. Він думав, що, якщо я не зможу зробити певне завдання, він зможе ухилятися від нього.
Але все змінилося одного дня, коли я мала достатньо енергії аби викричатись на нього і нарешті покласти край цьому лінивцю. Втомившись від постійного навантаження, я зрозуміла, що повинна вимагати більше. Я поставила перед ним ультиматум — або він починає активно допомагати мені з домашніми справами, або нехай забирається і ночує у ганделику Зіни!
Мої слова дійсно змінили ситуацію. Він розумів, що я серйозна, і більше не міг ухилитися від своїх обов’язків. З часом він почав відчувати сенс в тому, щоб виконувати рутинні завдання. І хоча його втягнуто у початковому етапі, він зрозумів, що насправді, це не таке велике навантаження! Чому чоловіки такі?