Я ніколи не думав, що буду оповідати таку історію. Мене звати Степан, і це розповідь про моє кохання до двох жінок — Віки та Ірини.
Почалося все тоді, коли я зустрів Віку на одному зі своїх подорожей. Вона була неймовірно привабливою, розумною та життєрадісною. Ми проводили разом безліч незабутніх моментів, і з кожним днем моє кохання до неї зростало.
Але потім у моє життя увійшла Ірина. Вона була ніжною, вразливою і чуттєвою душею. Ірину я зустрів у нашому спільному колективі, і з перших хвилин ми відчули між собою особливу зв’язок. Я занурився у її “глибокі очі” та відчував, що це єдина жінка, якого вона завжди шукала.
Ця ситуація приводила мене до мук вибору. Обидві жінки були особливими для мене, і я не міг втекти від своїх почуттів. І хоча я зрозумів, що для шлюбу повинен обрати одну з них, серце моє все життя кохало Ірину. Вона була тим, хто завжди проникає у мої мрії, хто відчиняє закриті двері мого серця.
Але доля вирішила по-іншому. Одного дня, Віка таки завагітніла від мене, хоча як ми старались цього уникнути. Ця новина шокувала нас обох. Ми не були готові стати батьками, особливо на такому ранньому етапі нашого шлюбу. Але, як кажуть, все, що не робиться, все на краще.
Ця вагітність змінила наше життя. Я розумів, що тепер моя роль як батька є надзвичайно важливою, і я повинен бути тут для Віки і нашої майбутньої дитини.
Ця незапланована вагітність стала одним із факторів, які вплинули на моє рішення одружитись саме на Віці. Я відчував, що не можу залишити її у такий складний момент і відповідальність за наше майбутнє. Ми разом пройшли крізь цей випробування, і я вірив, що наша любов та підтримка допоможуть нам подолати будь-які труднощі.
І хоча моє серце все життя кохало Ірину, я розумів, що як батько маю забезпечити стабільне майбутнє для своєї родини. Правильно я вчинив? Цим питання задаюсь майже щоденно.