Одного разу у моєму житті сталася подія, яка перевернула його з ніг на голову. Я закохалася в чоловіка, вірячи, що він — мій ідеал, моя опора і коханий. Та життя було нещадним до моїх сподівань, і він зрадив мою довіру, кинувши мене без пояснень і довівши мене до розпачу.
Відчуття одинокості, розчарування та заздрості заповнили моє серце. Це було майже божевілля. Я намагалася за всяку ціну відновити ці стосунки. Набирала щогодини номер цього чоловіка. Він спочатку ігнорував мої дзвінки, а потім взагалі вимкнув телефон.
Не розуміла, що відбувається. Адже дуже його люблю. Гарна собою. Маю всі дані, щоб мене любили. Спеціально вибрала чоловіка, який не зможе похизуватися власною зовнішністю, проте не дурного і з грошима в кишені. А мій обранець ось так просто відмовився від цих стосунків.
Я стала залежною від нього. Шукала щастя у стосунках з цим чоловіком. Відчувала, що з кожним днем ця залежність руйнує мою душу. Ніколи не думала, що можу опинитися в такій ситуації, але ця криза допомогла зрозуміти, що найважливіше — це любов до себе.
Самотність загрожувала затягнути мене в депресію. Мені порадили звернутися до психотерапевта, який допоміг мені вийти з цієї безодні. Пошуки себе розпочалися. Лікар пояснив мені, що наша особистість — це сукупність як позитивних, так і негативних рис. Важливо було прийняти себе такою, якою я є, зі всіма моїми перевагами та недоліками.
Поступово, крок за кроком, я навчалася любити себе. Я розпочала вести щоденник, в якому записувала свої думки та почуття. Це допомагало розібратися у своїх емоціях і переживаннях. Я стала надавати пріоритет своєму здоров’ю та самопочуттю. Почала надавати перевагу здоровому способу життя.
Так я змогла відірвати себе від того чоловіка, якого так пристрасно кохала. І була здивована, коли мені вже було байдуже, де він і з ким, мій колишній коханий вирішив мене провідати. Це було несподіванкою і випробуванням водночас. Після чого я зрозуміла, що навчилася цінувати себе і більше не дам он так знущатися. Так і відповіла:
— Ти став мені не цікавим!
Він здивовано глянув і сказав, що ще зателефонує.
— Я із зрадниками не хочу мати справи! — чітко поставила крапку.
Важливо було знайти хобі, яке приносило б мені радість і задоволення. Я стала займатися малюванням і йогою, і це додавало гармонії у моє життя. І, можливо, найголовніше — я навчилася визначати свої межі і ставити себе на перше місце. Я вміла говорити «ні», коли це було необхідно, і не відчувала вини за це.
Пошук себе — це складний процес, але він вартий кожного зусилля. І нарешті, я зрозуміла, що щастя починається у середині мене. І, незалежно від того, хто приходить і хто залишається, я завжди матиму себе. І це є найбільшою і найціннішою любов’ю, яку я можу подарувати собі.
