Моя мама не любить батька. Я завжди це помічала. Напевно, він теж. В голос цього ніхто не говорив. Вони жили без сварок, поважали один одного, але кохання між ними не було.
Правду викрила, коли привела свого хлопця знайомити з батьками. Мама поводила себе привітно та чемно. Після вечері, покликала на серйозну розмову.
— Ти його кохаєш? — Запитала мама прямо в лоба.
Я втратила дар мови на декілька секунд. Ми рідко говорили з мамою на такі теми.
— Так. — Відповіла я, оговтавшись. — Мамо, а чому ти запитуєш?
Мама міцно обійняла мене і почала розповідати.
Коли мама була молода, зустріла хлопця. Вона закохалася в нього з першого погляду. Хлопець відповідав взаємністю. Біда в тому, що вони були молодими. Не знали, як підступитися один до одного. Мама жінка з характером. Сама все може. Вона бачила, як хлопець соромився покликати її на побачення. Зробити нічого не могла. Не гарно це — першою хлопця на побачення звати.
Мама чекала. Вона натякала. Частенько друзі допомагали. Всі хотіли звести пару. Приходить мамине кохання до друзів на річку, а там мама з подружками. Сиділи завжди разом, близенько один до одного.
Всім селом сватали, але хлопець не міг зробити перший крок. Мама втомилася чекати. Вирішила плюнути на гордість, чужі смішки за спиною і покликати хлопця на пікнік. Не встигла.
Хлопець відпочивав з друзями. Вони випивали в компанії дівчат. Серед них була Оля — дівчина без комплексів. Вона вчепилася в мамине кохання, наче лещатами. Коли хлопець захмелів, потягла кудись в глиб лісу. Ніхто нічого не запідозрив. Всі знали, кого хлопець любить.
Через декілька хвилин на галявину вибігла Оля в розірваній сукні. Вона кричала, ніби хлопець зб _езчестив її. Ніхто їй не вірив. Все село виступило проти дівчини. Той хлопець фізично не міг такого зробити. Коли друзі знайшли його, він спав під деревом, бо настільки багато випив.
Батьки хлопця не хотіли брати гріх на душу. Змусили його одружитися на Олі. Він не зміг їм заперечити.
Мама важко це пережила. Вона не могла дивитися, як коханий живе з іншою. Порадилася з батьками. Вони пожаліли доньку. Зібрали всі гроші, які зберегли, і віддали мамі. Вона поїхала в місто працювати. Тут залишилася жити. На роботі познайомилася з батьком. Вона побачила його хороші якості, як людини. Вирішила погодитися на шлюб, хоча досі кохала іншого.
Її коханий написав їй через три роки. Номер телефону дізнався від маминих батьків. Він зізнався в своїх почуттях. Нарешті зміг це зробити, але було пізно. Його дружина ходила вагітна, а мама давно народила мене. Він зізнався, що нічого не відчуває до своєї жінки. Просив вибачення за все, що зробив і що не мав сміливості зізнатися у всьому раніше.
Мама заплакала в кінці історії. Тепер прийшла моя черга її міцно обіймати.
— Я хочу, щоб ти вийшла за кохану людину. Не хочу дивитися, як ти будеш страждати через поганий вибір. Будь ласка, доню, сто раз перевір свої і його почуття, пильно дивися, яка він людина, а тільки тоді роби важливі кроки в своєму житті. Можливо, якби мій коханий був сміливішим, ми б давно були разом.
