Я дізналася, що мій чоловік, Саша, бреше мені щодо своєї роботи в полі. Він постійно казав, що ходить на важку фізичну працю, щоб забезпечити наше сімейство, але насправді замість цього був витрачав свій час в генделику Зінки, де засідав зі своїми дружками-алкашами.
На початку я навіть не підозрювала про його брехливість. Він приходив додому після «роботи», повний енергії і веселощів, і я була переконана, що все гаразд. Але з часом речі стали стає дивними. Він все частіше став забуватися, і його одяг навіть пахнув алкоголем. Я стала помічати пакети від магазину та пусті пляшки алкоголю, які він ховав у гаражі.
Коли я зробила свої висновки і почала ставити йому запитання, він почав кричати на мене та обвинувачувати у недовірі. Він стверджував, що все, що я бачу, — це неправда, і він просто потребує відпочинку після важкої робочої зміни. Я почала шукати докази його брехні і натрапила на телефонні рахунки з безліччю дзвінків його друзів.
Я була така люта, як тигр перед прижком. Я не могла повірити, що той чоловік, якому я віддала своє серце та довіру, настільки зрадив мене. Я відчувала себе зрадженою і обдуреною. Кожен день був муком, і я вже не знала, що робити. Я відчувала, що моя сім’я руйнується на моїх очах.
Ось тоді я вирішила зібрати весь свій гнів і рішучість, щоб змінити ситуацію. Я стала його засліджувати, згадувати друзів, яких він зустрічав, і стежити за його рухами. Я більше не хотіла бути обманюваною і використовуваною і бажала дати йому такого прочухана, щоб більше пити навіть не зміг!
Коли я відкрила йому очі на те, що знаю правду, він зізнався. Він признався у своїх брехливих діях і тому, як він занепадав у цьому глузді. Виявляється, він забагато питав грошей і алкоголь став для нього способом забути про свої проблеми. Брехня!
На той момент я мала важкий вибір: лишитись з ним і намагатись реабілітувати наші стосунки або відмовитись і піти. Попри всі болісні почуття, я вирішила дати йому ще один шанс. Ми змінили своє життя, подолали проблеми разом, і я сподіваюсь, що наше кохання та підтримка допоможуть йому подолати цю залежність.
Та що б не сталося, ця ситуація навчила мене не лише розуміти і вміти прострощувати правду, але й змогу прощати.