Я доброї душі людина, завжди допоможу, якщо маю можливість. Проте останній випадок змінив моє ставлення до людей, які просять допомогу

Вже пів року я працюю охоронником в одному, з продуктових магазинів мого району. Він знаходиться біля метро, тому під входом магазину завжди сидять люди, які просять допомогти грошима. Мені в око впала дівчинка, яка зранку і до ночі не відходить навіть на п’ять хвилин.

Якось зимою, видався напрочуд похмурий і морозний день. Дівчина як завжди прийшла на своє звичайне місце. Того разу я не витримав і запропонував зайти в середину погрітись та поїсти. Відвів її до своєї підсобки, де перевдягаюсь та ходжу на обід.

Взяв свій бокс з їжею, що приготувала мені дружина ввечері, розігрів в мікрохвильовій і дав дівчині. Та мовчки кивнула головою дякуючи. Трішки пізніше вийшов по пакетик чаю, й трішки затримався, розмовляючи з касиром про робочі моменти.

Коли повернувся, дівчини вже не було. Першою справою перевірив свої речі. І знаєте що? Вона швидко продивилась всі мої кишені в курточці, перевернула все в рюкзаку, звідки я дістав бокс з їжею та втікла. Забрала гаманець з грошима та паспортом, лоток з їжею. А я його любив! Дурне, невдячне дівчисько! От і допомагай після такого нужденним!

Після моєї допомоги, крадійка більше не з’являлась біля магазину. Дівчата з моєї роботи сміються з мене і дотепер, приговорюючи, що своєю добротою тільки собі гірше роблю.

Оцініть статтю
Джерело
Я доброї душі людина, завжди допоможу, якщо маю можливість. Проте останній випадок змінив моє ставлення до людей, які просять допомогу