«Це я не їстиму,» скривилася теща, з огидою дивлячись на миску.
«Що це таке?» Наталя наморщила ніс, ніби перед нею поставили відро сміття.
«Борщ,» пояснила із посмішкою її невістка, Олеся. Вона зняла кришку з глиняного горщика і почала розливати гарячий, насичений бульйон. «Готувати з овочів зі свого городу справжнє задоволення.»
«Я не бачу різниці,» зневажливо відпові ла теща. «Але ж копатися у землі це так важко!»
«Безперечно,» щиро засміялася Олеся. «Але коли це твоє захоплення, праця стає легкою.»
«Ти кажеш про ‘своє’ захоплення, а не про те, що навязане,» фыркнула Наталя, стискаючи губи. «Для кого ти це все приготувала?»
«Для нас. Не так і багато. Всього на два рази.»
«Я не їстиму цю похльобку,» огризнулася теща, махнувши руками й відступивши. «Що це за незрозумілий змір?!» Вона зробила вигляд, ніби їй нудно, і прикрила рот долонею, різко відвернувшись від столу.
Олеся заплющила очі й зітхнула.
Вона познайомилася з Артемом, сином Наталі, півтора роки тому. Їхня любов спалахнула так швидко, що вони одружилися вже через місяць без пишного весілля.
Гроші, які вони заощадили, пішли на їхню спільну мрію маленький будиночок за містом, який вони поступово облаштовували з любовю.
За цей час Олеся бачила Наталю всього чотири рази. Стільки ж, скільки й Артем. Точніше, три з цих візитів вона сама організувала, щоб чоловік не забував про матір на свята.
Наталя завжди вважала шлюб сина дурістю. Але її дорослий і незалежний син не слухався, тож вона чекала на неминучий, на її думку, розрив.
Та той не наставав, і це починало її бентежити.
Вона не розуміла, що знайшов Артем у цій «звичайнісінькій дівчині», і як Олесі вдалося його привабити.
Адже він був харизматичним чоловіком, навколо якого завжди крутилися більш вдалі та привабливі жінки.
До того ж, Наталя була міською до кісток і виховувала сина так само. Її материнське чуття підказувало, що Артему вже набридло це сільське життя, і достатньо лише маленького поштовху щоб усе повернулося на свої місця.
Після такого гіркого досвіду він, напевно, знайде партнерку, яка з нею справді поладнає.
Але треба було поспішати аби хитра Олеся не замкнула сина у пастці вагітності!
Наталя придумала план: вона подзвонила невістці, щоб запроситися у гості адже її не кликали на новосілля.
Олеся нагадала, що запрошувала її двічі, але Наталя щоразу відмовлялася, посилаючись на зайнятість. Теща махнула рукою і наполНаступного дня, коли Наталя знову наважилася приїхати, вона побачила, як син і невістка сміються над чимось у саду, а поруч грається їхній песик, і серце її раптом стиснулося від чогось, що вона довго не хотіла називати щастям.
