Моїй мамі було 89 років. Її прикувало до ліжка. Я єдина дитина в сім’ї. Забрала маму до себе, бо вона категорично проти сиділки. Хоче, щоб все робила я.
Перший тиждень, жили нормально, але мамина наглість росла. Вона вимагала моєї присутності біля неї 24/7. Як тільки я відходила, вона починала безперервно мене звати. Я намагалася ігнорувати, бо знала, що мамі нічого не треба. Вона кошмарила мене впродовж декількох годин.
— Доню. Доню. Доню. Доню… — І так до безкінечності.
Я відходжу в туалет, вона починає звати мене. Йду на кухню зварити їжу, вона починає волати. Я намагалася її заспокоїти. Казала, куди я йду, що я поряд, хай не нервує. Дідька лисого вона слухає! Поводить себе так само нестерпно. Відчиняю двері її кімнати, тим сами даю їй змогу мене бачити. Їй все одно. Вона волає.
Вдень це слухати нестерпно, а вночі — тим паче! В мене дах їхав. Вона кричала всю ніч. Я встаю, йду до неї, виконую її забаганки, йду назад, вона починає волати. Вона вночі не спить. Їй подобається тероризувати мене. Вона мучає мене вночі, а вдень відпочиває. Я ж йшла на роботу. Відчувала себе жахливо. Мене поглинуло почуття розбитості. Я ніби розпалася на тисячу шматочків. На роботі пила багато кави. Мені ж треба якось працювати.
Намагалася пояснити мамі свою трагедію. Вона кивала головою, просила вибачення і робила те ж саме. Їй зручно знущатися над мною. Я стала діяти жорсткіше. Вдягала навушники на ніч, вмикала музику і спала. Мама намагалася гнути свою лінію далі. Вона швидко зрозуміла серйозність моїх намірів.
Мама змінила тактику. Вона постійно просила кинути роботу і сидіти біля неї. Вона хотіла бачити мене 24/7.
— Якщо я кину роботу, хто буде платити за квартиру, купувати продукти та забезпечувати тебе ліками? — Спитала в мами.
— Кредит візьмеш. Я все одно скоро помру, а ти потім виплатиш його. Ти ж не хочеш бути поганою донькою? — Кінець. Крапка. The end. В мене немає слів.
Мама всі мізки відлежала! Після цієї фрази, я зрозуміла, що їй все одно на мене. Вона егоїстка. Їй до м’якого місця моє здоров’я та душевний стан. Треба сидіти біля неї постійно, в туалет не ходити, їжу народжувати і не спати.
Я не знаю, як інші люди переживають такі ситуації. Як нормально впоратися з хворою та егоїстичною мамою? Ніяк, вирішила я. Залишила маму в своїй квартирі, найняла їй сиділку, а сама жила в мами. Впоратися з хворим родичем, надзвичайно важко. Співчуваю всім, хто зараз через це проходить.
Кінець моєї історії цікавий. Моя мама поливала сиділку помиями. Вона вимагала мого повернення. Я відмовлялася. Мама почала ходити під себе. Прохання сиділки проситися в туалет, вона ігнорувала. Жінка хотіла відмовитися від моєї мами. Довелося накинути їй зверху декілька тисяч. Сиділку гроші переконали залишитися.
Як думаєте скільки мама прожила? Ще 10 років! Прозвучить жорстоко, але я видихнула з полегшенням після її смерті.
