З Артемом ми випадково познайомились на одній з вечірок. Я побачила, що він проявляє увагу до мене, і була тільки за. Весь цей вечір ми поспілкувались на різні теми, і коли вже всі росходились, ми обмінялись номерами. Домовились, що незабаром зустрінемось, щоб знову поспілкуватись. Через день він зателефонував мені, і запропонував провести вечір разом у місцевому кафе. Звісно я погодилась, бо хлопець тоді мені дуже сподобався.
Я була дуже здивована, коли побачила Артема у офіційному костюмі та ще з квітами. Але це мене приємно здивувало. А далі декілька годин пролетіли як п’ять хвилин. Ми піднімали абсолютно різні теми і нам було дуже цікаво один з одним.
Після цього вечора ми продовжили наше спілкування. Артем почав залицятись до мене, постійно дарував квіти та солодощі. Ми зрозуміли, що взаємно подобаємося один одному, тому через деякий час почали зустрічатись. Згодом ми помітили, що нам комфортно знаходитись разом і проводити час, тому Артем запропонував мені переїхати до нього, щоб ми попробували жити разом. Я погодилась і вже у п’ятницю ввечері я зібрала свої речі і переїхала до Артема.
Квартира була однокімнатна, що трохи засмутило мене, тому що я звикла до того, що у мене завжди є куточок де я можу побути на самоті, почитати книгу, або подивитись фільм. Але потім я почала розбирати свої речі, навіть трохи прибралась у квартирі і забула про ці думки.
Переїхала я у свій останній робочій день тижня, щоб можна було спокійно відпочити на вихідних. А вже зранку у субботу мене розбудив Артем, і сказав, щоб я взяла слухавку, бо телефонує його мама.
Я спросоння нічого не зрозуміла, і чого б це його матері телефонувати у суботу зранку. Але все ж таки під тиском хлопця я взяла слухавку. І одразу ж почула незнайомий жіночій голос який зухвало запитав мене чому ж я ще сплю, а не готую її синочку сніданок. Я була просто шокована, якщо це почуття можна було так назвати. Я щось відповіла сонним голосом і відразу подивилась на реакцію Артема. Він навіть м’язом на лиці не поворухнув. І тут я зрозуміла, що для нього це вважається нормою.
Я зробила вигляд, що все нормально і просто попрохала його сходити до магазину по продукти для сніданку. Він погодився, а я писала йому список того, що потрібно придбати. Він взяв список і пішов. А я в цей час збирала по всій квартирі свої речі в сумку так швидко, як не робила цього ніколи. У список я спеціально включила такі продукти які він буде шукати трохи довше ніж звичайні, що дасть мені більше часу на збори. Коли всі мої речі були у сумці, я зачинила двері і поїхала додому.
Десь через півгодини Артем зателефонував мені. Я не відповідала ні на цей дзвінок, ні на подальші.
Після того як він зрозумів, що слухавку я не візьму, він написав смс повідомлення:” Ти куди пропала?”. Я на той час вже була у себе вдома і, залишивши сумку в коридорі, лягла спати. Хлопець ще тиждень телефонував мені і писав смс повідомлення, але я просто ігнорувала їх. А потім, здається, зрозумів все і дзвінки припинились. Артем залишив мене у спокої.
Коли я розказала цю історію подругам, вони не розуміли, чому я не залишилась, бо, мовляв, будь-яку людину можно змінити. А він такий гарний хлопець та ще й з власним житлом. А я вважаю, що ніякі особистісні якості та власне житло не допоможуть миритись з тим, що його мама завжди буде головна у наших стосунках.
