Коли я аналізую наше сімейне життя, мене ніколи не покидає почуття неймовірної вдячності. Моя дружина, Ірина, завжди була для мене міцною, надійною і здатною давати тепло і затишок в будь-який час. Також, я розумію, що їй дуже потрібна була моя увага, як до чоловіка, так і до близької людини.
На початку нашого знайомства ми були молодими, повними енергії та мрій. Ми впевнено крокували уперед, ділячись планами та бажаннями. Я завжди намагався бути поруч, слухати, підтримувати, і наші стосунки ставали тільки сильнішими з кожним днем.
З часом, як у кожних стосунках, були і випробування. Робота, зайнятість, щоденні справи — все це відволікало і розривало ніжні зв’язки. Я відчув холод зі сторони дружини. І те саме було в ліжку. Я розхвилювався, чи часом не появився хтось у неї? Адже життя таке. Якось при розмові з другом поділився своїми пережиттями. Друг, який за натурою психолог, запитав мене, як часто ти даруєш дружині квіти? Чи називаєш її коханою? Чи ніжно посміхаєшся, коли вона звертається до тебе? Чи допомагаєш їй у справах? Чи робиш подарунки?
І тих запитань було доволі багато. Він підвів до того, що причина в мені. Я їй не дарую того стану, який їй потрібен для збалансування гормонів. Одне слово, на цьому етапі я їй не дарую щастя! Ось вся причина її холоду. Я зробив висновки і зрозумів, що «деревом» передовсім є я. Друг нагадав мені, що наша любов — це живий організм, який потребує уваги і догляду.
Ірина — неймовірна жінка, і я завжди хочу бачити, як вона розквітає і радіє життю. Тому я знову почав дарувати їй маленькі сюрпризи, виражати свої почуття, знайомитись з її інтересами, допомагати, коли вона потребує підтримки. Ми знову почали ділитися своїми турботами та радощами, і це нас зблизило ще більше.
Я відчув, як колишня запальність повернулася в наші стосунки. Ми знову з жагою дивилися одне на одного. А я ледь усе не зіпсував власним ремствуванням на дружину. А причина ховалася в мені.
Я завжди пам’ятатиму, що любов — це не лише слова, але і дії. Ірина цінує час, який я приділяю їй, та увагу, яку надаю. Ми разом знаходимо спільні інтереси, робимо плани на майбутнє, підтримуємо одне одного в складних моментах.
Іноді життя може приносити несподівані зміни, і ми дізнаємось про нові ролі і відповідальність. А далі у нас народилися діти — двійко чудових діточок. З’явлення дітей у нашому житті змінило все, але моя дружина — найкраща мама для наших дітей. І я докладаю зусиль, щоб вона не забувала, наскільки вона важлива для мене, навіть у ролі матері.
На нашому шляху було багато випробувань, але ми знаємо, що завжди можемо розраховувати один на одного. Увага до дружини — це не просто вимога, але і моя відповідальність як чоловіка, який кохає. Тож я продовжую рости та ділитися своїм життям разом з нею, бо разом ми сильніші, і наша любов стає тим джерелом сили, що дарує нам натхнення на кожен день.
