Думала, що у чоловіка просто поганий настрій, поки не знайшла у нього в столі документи на розлучення.
Де моя синя сорочка? Та, в смужку! Богдан стояв посеред спальні в одних штанах, дратівливо перебираючи речі в шафі.
У пранні, відповіла Оксана з ванної, закручуючи папільйотки. Візьми блакитну, вона теж гарна.
Мені не блакитна потрібна, а синя! Скільки разів казати прати треба вчасно!
Бодь, ти ж її позавчора носив. Я вчра тільки постирала.
І що? Знала б, що мені на нараду треба, висушила б!
Оксана вийшла з ванної, подивилася на чоловіка. Останнім часом він лаявся з будь-якого приводу. То борщ не так посолений, то пил на телевізорі, то сорочка не та.
Хочеш, випрасую білу? Вона тобі дуже личить.
Не треба нічого прасувати! Сам розберусь!
Богдан вихопив із шафи першу-ліпшу сорочку, натягнув, застібаючи ґудзики. Руки тремтіли від злості.
Бодь, що з тобою? Ти вже тиждень сам не свій.
Нічого. Просто втомився. На роботі завал.
Може, до лікаря сходити? Тиск перевірити?
Оксано, відчепись! Не треба з мене хворого робити!
Він схопив піджака, портфель і вискочив із квартири, грюкнувши дверима. Оксана залишилася стояти посеред кімнати. У грудях неприємно закололо. Раніше Богдан ніколи не підвищував голосу. За двадцять років шлюбу можна на пальцях перерахувати їхні сварки. А тепер кожен ранок починається з претензій.
На кухні остигав сніданок. Омлет, грінки, кава усе, як він любить. Але останніми днями Богдан йшов, не поснідавши. Казав, що не голодний.
Оксана сіла за стіл, налила собі чаю. Треба поговорити з ним ввечері. Спокійно, без докорів. Може, справді на роботі проблеми? Або зі здоровям щось?
Задзвонив телефон. Подруга Тетяна.
Привіт! Ну що, йдеш сьогодні на йогу?
Не знаю, Таню. Настрою нема.
Що трапилося?
Та Бодь якийсь дивний. Злий постійно, чіпляється до всього.
Може, криза середнього віку? У мого теж таке було. Купив мопед, заспокоївся.
Не думаю. Богдан не з таких. Він взагалі консерватор, змін не любить.
Ну тоді точно робота. Не забивай собі голову. Пройде.
Оксана попрощалася, поклала трубку. Тетяна права нема чого себе накручувати. Хто його знає. Усі сімї через таке проходять.
Вона прибралася в квартирі, приготувала обід. Борщ Богданова улюблена страва. Може, смачна їжа покращить йому настрій.
У магазині зустріла сусідку Ганну Степанівну.
Оксано! Як справи? Богдана давно не бачила.
Багато працює. Вранці рано йде, ввечері пізно повертається.
Молодець, трудівник. Не те що мій ледар диван продавив зовсім.
Оксана посміхнулася, але на душі було тривожно. Богдан справді став затримуватися. Раніше завжди дзвонив, попереджав. А тепер просто приходить пізно, мовчки вечеряє і лягає спати.
Вдома вона вирішила прибратися в кабінеті чоловіка. Давно збиралася, але Богдан не любив, коли торкаються його речей. Сьогодні його точно не буде до вечора можна спокійно прибрати.
Кабінет був маленький, але затишний. Книжкові полиці, письмовий стіл, крісло. На стіні їхнє весільне фото. Молоді, щасливі, дивляться одне на одного закоханими очима.
Оксана витерла пил із полиць, підмела підлогу. Стіл чіпати не стала там робочі папери Богдана, раптом щось переплутає. Але верхня шухляда була привідкрита, звідти стирчав край якоїсь папки.
Вона хотіла просто засунути шухляду, але папка заважала. Довелося її витягнути, щоб покласти рівніше.
На папці було написано «Особисте». Оксана завмерла. Особисте? Які в Богдана можуть бути від неї секрети?
Цікавість взяла гору. Вона відкрила папку.
Зверху лежала візитка. «Ковальчук Микола Іванович, адвокат із сімейних справ». Далі роздруківка з якогось сайту. «Як правильно оформити розлучення». Потім заява у РАЦС. Заповнена. З підписом Богдана.
Оксана сіла у крісло. В очах потемніло. Розлучення? Богдан хоче розлучитися?
Вона перебирала папери тремтячими руками. Список майна. Поділ квартири. Банківські рахунки. Усе розписано, усе продумано.
В самому низу лежав аркуш із рукописними нотатками. Богданів почерк. «Сказати після Нового року. Квартира навпіл. Машина мені. Дача їй».
Оксана дивилася на аркуш. Після Нового року. Через два тижні. Він усе спланував. А вона борщ варить, сорочки прасує.
Двері грюкнули. Богдан прийшов. Раніше звичайного.
Оксано! Ти вдома?
Вона швидко склала папери в папку, засунула в шухляду. Вийшла з кабінету, намагаючись виглядати спокійною.
Вдома. Ти рано сьогодні.
Нараду скасували.
Богдан пройшов на
