Жінка, виснажена шістьма роками самотності.
Наталя справді була виснажена. Шість років вона жила сама, з того часу, як чоловік покинув її. Минулого року її донька вийшла заміж і переїхала до іншого міста.
У сорок два роки Наталя була у розквіті сил. Друга молодість. Вона славилася як чудова господиня, її томатні соління всі називали шедевром. Але для кого ж їх готувати? Банки вже купою стояли на балконі, без потреби.
«Я не зівяну в самотності, я ж така гарна!» говорила Наталя подругам. Ті відповідали: «Звісно! Шукай собі чоловіка! Стільки самотніх чоловіків навколо». Одна з них запропонувала агенцію знайомств «Ідеальний Чоловік». Наталя подумала, що це трохи смішно і жалюгідно, але з іншого боку їй уже сорок два, і ця цифра викликала тривогу. Старий годинник бабусі, дзижчачий, нагадував про те, як біжить час.
Наталя прийшла в агенцію. Жінка в фіолетових окулярах привітно її зустріла:
У нас справді найкращі кандидати. Давайте разом подивимось базу даних. Сідайте поруч!
Так, усі вони гарні, усміхнулася Наталя. Але як дізнатись, чи підходить хтось із них мені?
У нас все передбачено, відповіла жінка. Ми даємо його вам на тиждень. Достатній час, щоб зрозуміти, чи ваш це чоловік, чи варто шукати іншого.
Як це «даєте»?
Так! Чоловік прийде до вас на тиждень. Ми не соромливі дівчатка тут усе відверто. І жодних маніяків чи божевільних.
Раптом Наталю захопила ця ідея. Разом із жінкою в окулярах вона вибрала пятьох кандидатів. Заплатила скромну суму і поспішила додому. Перший мав прийти вже того ж вечора.
Вона вдягла зелену сукню колір надії і дістала зі старого схованця діамантові сережки, які вдягала дуже рідко.
Дзень! задзвонив дзвінок.
Наталя глянула у вічко. Побачила троянди й аж скрикнула від радості. Відчинила двері. Чоловік був елегантним, як на фото.
Вони сіли за стіл. Наталя приготувала бенкет, поставила букет у центр. Дивлячись на свого гостя, подумала: «Усе, інших не треба цей ідеально підходить».
Почали з салату. Майбутній чоловік скривився: «Нащо так багато солі?» Наталя ніяково посміхнулась, потім подала смажену качку. Він поковтнув шматочок: «Трохи сухувата» Решта теж не сподобались. У поспіху Наталя забула про головне вино, яке так старанно обирала. Подала його: «За нашу зустріч!» Гість понюхав келих, ковтнув: «Посереднє вино». Встав: «Давайте оглянемо вашу оселю»
Наталя взяла букет і простягнула йому: «Троянди мені не подобаються. До побачення».
Тієї ночі вона поплакала, було боляче. Але залишалося ще чотири знайомства.
Другий претендент прийшов наступного вечора. Увійшов впевнено: «Привіт!» Від нього пахло горілкою. Наталя запитала: «Ти вже святкував нашу зустріч десь?» Він усміхнувся: «Та годі! Скажи, тут є телевізор? Матч «Динамо» «Шахтар» починається. Можемо й побалакати під час гри». Наталя сухо відповіла: «Дивись футбол вдома».
Знову тієї ночі вона поплакала, самотня.
За два дні прийшов третій. Негарний, у старенькій піджаці, з неохайними нігтями. Черевики в бруді. Наталя вже думала, як його чемно відправити геть, але вирішила спочатку пригостити. Він їв швидко, жадібно, і щиро хвалив їжу. Наталя навіть збентежилась. Дістала свої соління. «Боже! скрикнув негарний. Це найсмачніше, що я коли-небудь їв!»
У цей момент прозвонив бабусин годинник. Претендент насупився: «Що це за брязкіт?» Зайшов у кімнату, став на стілець, оглянув годинник: «Зараз полагоджу! У вас є інструменти?»
Незабаром годинник дзвонив чисто й мелодійно. Наталя була в захваті. Вона подумала, що це знак. Цей негарний мав стати її чоловіком. Він був умілим, добрим. А брудні черевики та нігті дрібниці, що легко виправити. До того ж, він був третім щасливим числом.
Вони мали переночувати разом. Наталя підготувалась: сходила до косметолога, постелила гарну постіль з трояндами (які насправді любила). Вийшла з ванної а гість уже спав, одягнений. Її це не збентежило. Вона ніжно подивилась на нього: «Ти втомився, бідненький». І тихенько лігла поруч.
А потім почався жах. Цей майструн почав хропіти. Могутньо, майстерно. Наталя накрилась подушкою, потім штовхнула його марно. Вона не спала цілу ніч, страждаючи.
Вранці гість прийшов на кухню, де Наталя сиділа похмура: «Ну, що? Я можу вже сьогодні переїжджати з речами?»
Наталя похитала головою: «Ні, вибач. Ти хороший, але Ні!»
Четвертий, з бородою, нагадував героя старих пригодницьких фільмів. Наталя навіть дозволила йому палити на кухні. Після затяжки він сказав: «Давай одразу на чистоту. Я вільна люБородатий пустив клубок диму прямо в її орхідею, і Наталя раптом усміхнулась, зрозумівши, що найкращою в світі була саме ця тиша коли ніхто не змушує її слухати чуже хропіння або витирати чужий попіл.
