У цьому будинку чужі правила більше не діють.
Двері зі скреготом захлопнулися, і я уловила голос мачухи, яка кричить у коридорі чоловікові:
Вона вигнала мене з мого ж дому!
Мої руки тремтіли, коли я обертала ключ у замку. Серце билося так голосно, ніби хотіло вирватися назовні. Але куди відступати я охороняла свій простір, свою родину, свою сталеву опору.
Все почалося три місяці тому. Галина, моя мачуха, подзвонила Богдану пізно ввечері було близько десятої. У її голосі бриніла тривога: вона скаржилася на якісь проблеми з житлом. Я стояла біля мийки на кухні і ловила лише уривки їхньої розмови.
Мамце, звичайно, приїжджайте, сказав чоловік, навіть не обернувшись до мене. Залишитесь у нас на кілька днів, доки не владнається.
Він приклав телефон до вуха і поглянув на мене з винною усмішкою.
Одарко, мамка приїде ненадовго пожити. У неї ремонт затягнувся будівельники підвели.
Я витерла руки рушником. У грудях пронзило неприємне болісне відчуття, та я спробувала залишитися спокійною.
Звісно, коханий. А скільки займе цей ремонт?
Ну дватри тижні максимум.
Наступного дня Галина приїхала з трьома величезними валізами. Побачивши такий багаж, я одразу зрозуміла це надовго. Мачуха кинулася обіймати сина, ніби вони не бачилися роками. Я ж отримала короткий погляд зверху вниз.
Одарко холодно кивнула вона. Сподіваюся, я вам сильно не заважатиму.
Що ви! Ми раді вас бачити! намагалась бути привітною я.
Перші дні пройшли доволі спокійно. Галина придиралася до моєї кухні я мовчала. Переставляла речі в шафах посвоєму я терпіти змушена була. Давала поради щодо прасування сорочок Богдана хоча він ніколи не нарікав на мій догляд за білизною.
Невістко ти ж знаєш, що Богдан не витримує моркву в супі?
А він завжди хвалив мій овочевий суп за смак і аромат протягом пяти років шлюбного життя
І чому ви досі без дітей? продовжувала вона з упертістю. Богдану вже тридцять два! Час вже задуматися про нащадків!
Це питання було болем для нас: ми вже рік безуспішно намагалися стати батьками, проходили обстеження разом Як же пояснити це мачухі?
Пройшло обіцяне три тижні. Я обережно запитала у Галини про стан ремонту:
Ох ці майстри зітхнула вона важко. Все розвалилось: труби треба міняти повністю, електрику переделувати Ще місяць точно протягнеться
Я перекинула погляд на Богдана в надії на підтримку чи хоча б пояснення а він лише відвернув очі до сторони.
Тим часом мачуха все впевненіше осідала у нашому домі: зайняла гостьову кімнату повністю своїми речами; її каструлі зявилися на плиті поруч із моїми; рушники і халат переповзли у ванну; вона диктувала список покупок і сама вирішувала, що дивитись по телебаченню чи коли відкривати вікна для провітрювання.
Невістко, господарка вона не вміє скаржилась вона синові за вечерею голосно і впевнено. Я в її віці вже трьох підняла, а дім тримала, як годинник!
Мамце Одарка чудова господарка намагався заперечити Богдан без особливого запалу.
Ти її захищаєш, бо любиш А у мене очі завішені: пил лежить тижнями! Білизна змята! Нормального обіду немає!
Я стискала кулаки під столом від безсилля і люті Працюючи стільки ж годин, як і чоловік, і приходячи додому втомленою до краю я старалась створити затишну оселю для нас обох А тепер усі мої зусилля здавалися марними.
Через два місяці моє терпіння розірвалося:
Богдане скажи чесно: коли твоя мамка відїде? Ремонт ж не може тривати вічно!
Чоловік замовк:
Одарочко розумієш Там серйозні проблеми виникли Будинок старий зовсім можливо його навіть зведуть на руїни
Що?! І ти нічого мені не сказав?!
Не хотів тебе засмутити Поки мамка живе тут нічого страшного, правда? Квартира простора всім місця вистачить
Справа не в квадратних метрах! Вона керує всім, як хоче! Критикує кожен мій крок!
У цьому будинку правила розтанули, а я залишилась під крилами надзвичайного сну, де голоси, валізи і крики спліталися в безмежному морі уяви.
