Роман і Іра, закохавшись один в одного, одружилися вже після закінчення університету. Вони мріяли про щасливе сімейне життя і спільне майбутнє. Але реальність склалася не так, як вони сподівалися.
Після весілля Роман намагався знайти постійну роботу, але безуспішно. Він часто змушений був працювати тимчасово, що не забезпечувало стабільний дохід для сім’ї. Іра, зі свого боку, підтримувала чоловіка і дбала про їхню донечку, а також про свою стареньку матір, яка потребувала постійного догляду.
З часом Роман втомився від безрезультатної боротьби з безробіттям. Він вирішив поїхати за кордон на заробітки, сподіваючись забезпечити свою сім’ю і створити для усіх кращі умови для життя. Розлука була болісною, однак Іра підтримала його рішення. Вона вірила, що це тимчасово, пройде час і вони знову будуть разом. Так багато молодих сімей виходять зі скрутної матеріальної ситуації. Треба терпіти або злидні, або тимчасову розлуку. Іншого виходу нема…
Минуло п’ять довгих років. Роман регулярно надсилав гроші додому і підтримував зв’язок з сім’єю через інтернет та телефонні розмови. Іра виховувала донечку, працювала на неповну ставку і доглядала свою стареньку матір. Вона сумувала за чоловіком і мріяла про день, коли Роман повернеться, і вони знову разом радітимуть життю.
Адже всіх грошей і так не заробиш. А життя невпинно летить. Он уже Даринці скоро буде сім. Вона так і не знає добре свого тата. Короткі зустрічі збігають, як один день, і ми не встигаємо насолодитися присутністю один одного.
І ось Роман знову їде додому. Дарина стрибає з радощів майже до стелі. І в мене з грудей ледь серце не вискакує. — Боже, як я засумувала за ним. Усе- більше не відпущу. Або їдемо разом, або хай залишається вдома. Я більше не переживу цієї розлуки, — такі думки снувалися в моїй голові.
Роман переступив поріг. Я кинулася з обіймами. Але він холодно відсторонив мене. Сказав, що дуже втомлений з дороги. Я мерщій побігла в кухню і за кілька хвилин на столі парувала кава і його улюблений торт. Однак у Романа чомусь не було на обличчі радості.
— Може в тебе якісь проблеми?
Чоловік опустив голову, а потім промовив:
— Є серйозна розмова. я приїхав оформити документи…
-Які документи? — насторожилася я.
-На розлучення, — зненацька випалив він.
-Що?!, — і мої ноги підкосилися. Я мимохідь присіла, а мої груди пронизав біль. Саме тоді я почула цю страшну правду.
Роман несподівано заявив, що в нього є інша жінка. Він її кохає. Іра не змогла більше вимовити й слова. Вона відчула, як обважніло все тіло і перестало її слухатися:
-А вона свято вірила йому, вірила в його вірність, в його почуття до неї, в любов до Дарини… Наївна жінка! А він давно вже не її. Він відкупився від неї грошима. І зараз каже, що гроші передаватиме, для Дарини. А навіщо їй ці гроші? Хіба тими грошима залатаєш цю діру, що утворилася в серці? Чи загоїш рану? Ті гроші тепер стоятимуть поперек горла і душитимуть її. Бо не гроші їй потрібні! Вона сама вже дає собі раду. Дарина вже йде в школу. Їй потрібна його любов, його підтримка, його присутність зрештою. Як подих повітря, як щось насушне, що стало частиною нас.
Я почувала себе зрадженою і покинутою. Чому він не сказав їй одразу, що віддається іншій жінці? Розлука з чоловіком була достатньо складною, а тепер ця зрада просто вичавила з неї всі сили.
Тепер їй не було на кого розраховувати. Роман поїхав за кілька днів. Дарина ніяк не могла прийти до тями. Але ж треба доглядати за Дариною, за мамою і зрештою виходити на роботу.
Допомогла подруга, яка завітала зненацька до мене на чай. Вона зразу второпала про що йдеться і швидко привела мене до тями.
— Перестань думати про нього! Думай про себе, про свою дитину, про приємні речі, які ти можеш собі дозволити, — заявила вона як професійний психолог. — Повір у себе. Ти розумна, красива, працьовита. Ти сильна! Твоє опертя в тобі!
Щоденні практики Олі підняли мене на ноги. За тиждень я була вже на роботі. Потім я разом з Олею почала відвідувати цікаві майстер-класи, лікбези, презентації. Де ми лиш не побували разом. І мій біль потроху почав відступати. Я з кожним заняттям віттавала. У мене знову появилася цікавість до життя. Я ожила! Завдяки своїй подрузі Олі, яка буквально по краплинці своїми практиками вливала у мене життя, відкривала очі, вчила сприймати світ без ілюзій. Вчила жити без залежностей від когось. Так, я ожила! Щоб дарувати своїм ближнім тепло і радість, які воскресли у мені!
