Я не один раз чула про те, що жодна людина не приходить в наше життя просто так, а всі довкола — свого роду вчителі. Але вчора мала нагоду переконатися в цьому.
На роботі видався просто скажений день. Терміни виконання завдань добігати кінця, група, яку я очолювала, досі не була готова показати кінцевий результат, і віддуватися за всіх довелося, звісно ж, мені, бо керівник є керівник. Через розбір польотів я запізнювалася в дитсадок по сина, тож викликала таксі.
— Доброго дня! Вам не тягне з вікна, може закрити?
— Ні, все гаразд.
— Якщо жарко, можу ввімкнути кондиціонер.
— Дякую, не треба.
— До речі, хочете цукерок? Вони смачнезні! З цілими горішками, щойно в магазині купив, страшенно люблю їх! Знаю, що то не гарно пропонувати отак, тому ніколи такого не роблю, а тут захотілося щось… Якщо відмовитеся, я зрозумію. То як, хочете?
— Так, хочу)
І цілу коробку цукерок мені віддав! Ось так. Я подякувала і пожартувала, що розумію тепер, як він завойовує собі високий рейтинг у службі таксі.
На півдорозі довелося зупинитися перед переїздом, пропускали потяг, і між машинами, як завжди на цьому місці, бігати дівчата з букетами.
— А ви квіти любите? Які найбільше?
— Всі люблю, складно обрати якісь конкретні.
І купує мені букет квітів! Мене так це ошелешило, що я вже і про негаразди на роботі забула. Так приємно і тепло на душі стало!
Після цього я вже активніше йшла на розмову, розповіла, що їду в садок по доньку. Виявилося, що у водія теж є донька, навчається закордоном на третьому курсі. Скучає за нею дуже, звісно, але радий, що вона отримає гарну освіту.
— І вона пише іноді, що бачила якусь кофтинку гарну в магазині, або сумку круту, і так хотілося б собі, я їх гроші скину на карту — і так радію! Уявляю, як вона буде хизуватися всім обновочкою, а на решту замовлять собі з друзями якісь суші чи смаколиків накупляють. І мені так радісно стає від того, що їй добре!
Або ще коли дружина водить на манікюр, я завжди заїжджаю її забрати і оплачую все сам. Знаєте, як заздрісно і здивовано на неї всі жінки в салоні поглядають? Я мені приємно бачити її щасливу посмішку, і вона ж найближчі пару тижнів буде тішитися тому манікюру і гарним ручкам. А мені так приємно робити своїх дівчат щасливими!
Розказував про своїх пасажирів, які зазвичай всі засмучені або стурбовані. У всіх клопоти на роботі, купа справ, з якими треба впоратися, і всі так зосереджені на тому негативі, що і хорошого майже не помічають!
— Бачився з кумами на вихідних, виїхали на пікнік за місто. їх малі поки бавилися у бадмінтон, а ми м’ясо смажити та й говорили. Такий стурбований, скоро осінь і дітей знову до школи треба зібрати. Форма, книжки, ручки — все таке дорогезне! Кажу йому «то здайте їх у дитячий будинок, то справді все дорого зараз, а так держава візьме витрати на себе». Ні, каже, як же так, ми ж їх любимо, це ж наші діти.
Я чому тоді бідкатися, якщо любиш? Це ж таке щастя, мати двійко здорових діточок, бігають от поруч, регочуть, вдячним треба бути долі, бо не кожен це отримує. От як так, не звертати увагу на те, який ти насправді щасливий?
А я мовчала ошелешено і думала, який же він правий! Ця людина не з’являється в ранкових новинах щодня і не займає ніяких високих посад, але який же він щасливий і сповнений життя! Серед моїх знайомих є багато людей, які мають набагато більше за нього, але я ще не зустрічала нікого, хто цінував би все, що має, так само сильно.
Я вийшла з таксі з абсолютно іншим настроєм, ніж сідала туди, та ще й з квітами, цукерками і десятком компліментів на прощання. Світ і справді заграв яскравішими кольорами! Такого ефекту у мене точно не було ні від психологів, ні від коучів. Тож ніколи не знаєш, хто стане тією людиною, яка змінить твої бачення цього світу.
